Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №571/235/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/235/26

Провадження № 3/571/200/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Качмар М.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має повну загальну середню освіту, не працюючого, не одруженого, притягався до адміністративної відповідальності 05.12.2025 за ч.2 ст.126 КУпАП,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,

в с т а н о в и в:

29 січня 2026 року о 14 годині 33 хвилини в с. Дроздинь, по вул. Шевченка, ОСОБА_1 повторно протягом року керував трактором без номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив суду, що лише стояв біля трактора, з ним також був батько, але він повернувся додому по мобільний телефон. Даним трактором не керував.

Адвокат Сєрікова К.С. у судовому засіданні просила справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав які викладені і подані до суду у заперечені на протокол.

Судом було задоволено клопотання адвоката про виклик свідків, які були допитані у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_2 надав наступні пояснення, що саме він виїжджав з двора трактором до головної дороги. На дорозі повинен був чекати колега, який має посвідчення водія з відповідною категорією на трактор, щоб сісти за кермо та продовжити рух далі. Так як колега був відсутній, він зупинився та повернувся до будинку, щоб взяти мобільний телефон. Сина попросив стояти біля трактора та чекати на нього.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засідання пояснила, що є матір`ю для ОСОБА_1 . Того дня, 29 січня 2026 року, до неї зателефонували, що до сина приїхала поліція. Прибігла до поліцейської машини, постукала у вікно. Знає, що чоловік виїжджав з двору трактором, а син лише стояв на його прохання, поки той повернувся додому.

Розглянувши протокол, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно п.2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини першої - п`ятої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за : (ч.1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; (ч.2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; (ч.3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; (ч.4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; (ч.5) повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

ОСОБА_1 заперечує свою вину, зазначив, що він транспортним засобом не керував. З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що до протоколу додається технічний засіб відеозапису.

Натомість матеріли відеофіксації не містять жодного факту керування трактором, його зупинки під керуванням ОСОБА_1 . Визнання ним того, що він керував, відео також не містить.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Оцінюючи докази у даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У даному випадку матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з викладеним вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.7, 8, 221, 245, 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя М.Я.Качмар