Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №212/2657/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/2657/26

2-о/212/110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області,

за участі заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2026 року заявниця, ОСОБА_1 , звернулась до суду із даною заявою, яку було уточнено її представником, адвокатом Коваленко Р. А., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої була адреса: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 постійно мешкала до моменту своєї смерті із своєю донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з квітня 2019 року по 14 травня 2020 року, хоча місце реєстрації проживання позивачки було іншим, а саме: АДРЕСА_2 . Заявник доглядала за своєю матір`ю, допомагала їй по господарству. З метою оформлення спадщини заявник звернулась до приватного нотаріуса Бурлак Р. О., однак виявилось, що на час смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини, тому нею вирішено звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем. Отже, просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник, ОСОБА_1 , та представник заявника, адвокат Коваленко Р. А., повністю підтримали у судовому засіданні заявлені та уточнені ОСОБА_1 вимоги, які просили суд задовольнити.

Представники Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явились, надавши заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності на підставі чинного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає у даному випадку розгляду справи по суті.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, дійшов висновку про можливість задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 15 травня 2020 року Криворізьким районним відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 134, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років, що також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 19 серпня 2021 року.

Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 980 від 23 червня 1970 року, а також свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 502 від 12 травня 1990 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка змінила прізвище 12.05.1990 року після одруження із ОСОБА_4 , є донькою, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За матеріалами оглянутої судом копії спадкової справи № 193/2021 року, відкритої внаслідок смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Бурлак Т. В. за заявою ОСОБА_5 від 19 серпня 2021 року, доньки спадкодавця, вбачається, що до такого приватного нотаріусу із заявами від 19 грудня 2025 року про прийняття спадщини та від 30 січня 2026 року про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_1 .

При цьому постановою від 19 серпня 2021 року ОСОБА_5 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 через пропуск нею строку подання заяви про прийняття спадщини.

Суд також встановив, що на підставі довідки від 5 серпня 2021 року Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Натомість, відповідно до паспорту громадянина України ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , починаючи з 3 вересня 2002 року.

Так відповідно до постанови від 30 січня 2026 року вбачається, що приватним нотаріусом Бурлак Р. О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок не підтвердження факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем та пропуску передбаченого законом строку на подачу заяви про прийняття спадщини.

Натомість, за довідкою від 9 лютого 2026 року, складеним секретарем Глеюватської сільради за свідченнями сусідів підтверджується, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по момент смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке було місцем реєстрації ОСОБА_3 .

Також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , сусідка заявника, та ОСОБА_5 , сестра заявника, вказували, що дійсно ОСОБА_3 фактично мешкала постійно разом із своєю донькою, ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 , починаючи з квітня 2019 року до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки вони вели разом спільне господарство, а заявник доглядала за своєю матір`ю через погіршення стану здоров`я спадкодавця. При цьому свідок ОСОБА_5 додавала, що вона не мешкала із матір`ю на момент смерті ОСОБА_3 та не претендує на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року, тощо.

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема, за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові по справі № 212/9157/15-ц від 1 серпня 2018 року.

Отже, судом було встановлено, що шестимісячний строк подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплив 21 листопада 2020 року.

В той же час, зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги щодо спадщини своєї матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкала разом із нею на момент її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином факт вступу ОСОБА_1 у спадкові права ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини було доведено у судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.

Виходячи з переліченого вмотивування, суд вважає, що заявлені вимоги адвоката Коваленко Р. А. в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на момент смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 березня 2026 року.

Суддя: Д. О. Козлов