Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №173/2227/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2227/25

Провадження №2-о/173/15/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 березня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в режимі відео конференції цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік Світлана Станіславівна, Верхньодніпровська міська рада про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С.С., Верхньодніпровська міська рада про встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась заявниця ОСОБА_3 . Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

30 квітня 1982 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Мати заявниці ОСОБА_9 у 1961 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_7 ». Приблизно в 1975 році шлюб між батьками заявниці розірвано та мати заявниці змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_11 ». Проте свідоцтво про укладення та розірвання шлюбу знищені під час пожежі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявниці ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці ОСОБА_9 .

Після смерті матері заявниці відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 який належав на праві приватної власності померлій ОСОБА_9 на підставі Акту Верхньодніпровської міської ради № 305 від 04.09.1991 року.

За життя, 22.12.2015 ОСОБА_9 склала заповіт, посвідчений нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Малашової Г.В., згідно з яким усе майно де б воно не знаходилось, заповіла своїм дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_12 в рівних частках кожному.

В грудні 2024 року з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері заявниця звернулась до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік С.С., однак отримала від нотаріуса роз`яснення про те, що в матеріалах спадкової справи відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки заявниці та її матері ОСОБА_9 .

У зв`язку з чим заявниця вимушена звернутись з вказаною заявою до суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 26 серпня 2025 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами окремого провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник заявника та заявниця на задоволенні заявлених вимог наполягали та зазначили на обставини, викладені в заяві та встановлені матеріалами справи.

Заявниця додала, що вона вийшла заміж в РФ в 1982 р.н. Чоловік був військовим. Свідоцтво про укладення шлюбу втратила. Через деякий час вона з чоловіком розлучилась але прізвище залишила чоловіка, оскільки її діти мають прізвище ОСОБА_13 . Крім того, свідоцтво про освіту та заповіт на її ім`я як « ОСОБА_8 ». Після розпаду ОСОБА_14 союзу вона переїхала в будинок дідуся. Батько був усиновленим дідусем, він був китайцем та мав прізвище « ОСОБА_7 ».

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що вона є сусідкою заявниці. Їй відомо, що ОСОБА_16 є донькою ОСОБА_17 . Вона хоче успадкувати хату після смерті матері. З заявницею росли разом, жили через дорогу. ОСОБА_16 називала ОСОБА_18 матір`ю. Батьки заявниці ОСОБА_19 та ОСОБА_20 розлучились після народження заявниці. ОСОБА_20 взяла назад прізвище « ОСОБА_11 ».

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона з заявницею товаришують близько 15 років. Бабуся ОСОБА_22 є матір`ю заявниці ОСОБА_16 . До цього їй було невідомо, що в цій родині щось не так з документами. Зазначила, що їй відомо, що дошлюбне прізвище ОСОБА_16 «Лю». ОСОБА_23 для них була бабусею ОСОБА_24 . Вона проживала окремо від заявниці. ОСОБА_16 вийшла заміж за ОСОБА_25 і народила дітей. Коли саме бабуся ОСОБА_22 стала «Лю» їй точно не відомо. ОСОБА_20 називала ОСОБА_26 доцею і допомагала їй матеріально. Заявниця з чоловіком розлучена. Діти заявниці ОСОБА_27 та ОСОБА_28 називали ОСОБА_22 бабусею. Окрім ОСОБА_29 у ОСОБА_22 є син ОСОБА_30 , але він тривалий час проживає в РФ і спілкувався з матір`ю та сестрою виключно по відео зв`язку.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від представника Верхньодніпровської міської ради надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши сторону заявника, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

В свідоцтві про народження батьками заявника записано ОСОБА_31 та ОСОБА_32 . При народженні прізвище заявника ОСОБА_33 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до запису з акту про розірвання шлюбу № 11 від 06.02.1981 р. розірвано шлюб укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_34 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_23 присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».

24 січня 1990 року розірвано шлюб укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

Таким чином встановлено, що ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір`ю заявниці ОСОБА_35 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких наведено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до положень якої суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 523/19129/19 (провадження № 61-10712св20) та від 17 листопада 2021 року у справі № 214/1816/20 (провадження 61-6397св21).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав заявника. Предметом даної справи є встановлення факту родинних відносин померлої та її доньки, а не встановлення факту права на отримання спадщини.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У листі Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували факт родинних відносин між померлою та її донькою суду не надано.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що зазначений факт родинних відносин між померлою ОСОБА_9 та її донькою ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, встановлення якого необхідно заявнику для оформлення її спадкових прав, які іншим шляхом встановити неможливо, тому суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, факт родинних відносин підтвердженим, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2-13, 77-80, 141, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бурдік Світлана Станіславівна Верхньодніпровська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 та ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме, що ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору покласти на заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складений 16.03.2026 р.

Суддя: