Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №207/8535/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8535/25

№ 1-кп/207/192/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12025046780000191 від 26.12.2025 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 06.04.2016 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі;

- 03.06.2016 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 1 року 1 дня позбавлення волі;

- 30.10.2017 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зач. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 20.02.2018 за відбуття строку покарання;

- 18.01.2021 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Знятий з обліку 17.05.2023 на підставі ухвали Баглійського районного суду від 13.04.2023 у зв`язку з закінченням іспитового строку;

- 09.01.2024 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Знятий з обліку на підставі ухвали Баглійського районного суду від 07.04.2025 у зв`язку з закінченням іспитового строку, військовослужбовець військової служби під час мобілізації, військової частини НОМЕР_1 на посаді такелажника евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти евакуаційного батальйону, у військовому званні «солдат»;

- 26.12.2025 року Південним районним судом міста Кам`янського за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №123 від 14.05.2025 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду такелажника евакуаційного відділення евакуаційного взводу евакуаційної роти евакуаційного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю та честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Проте солдат ОСОБА_3 являючись військовослужбовцем, всупереч зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи.

Так, 25.12.2025 ОСОБА_3 , близько 19 години 30 хвилин, знаходився за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ..

Реалізовуючи свій прямий умисел, ОСОБА_3 , знаходячись в зазначений час та у зазначеному місці, діючи умисно, з метою реалізації свого прямого умислу направленого на спричинення легкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, стоячи в повний зріст, обличчям до ОСОБА_6 , своєю правою рукою схопив тарілку зі столу та наніс нею один удар в ліву область обличчя. В результаті протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця та рани на обличчі, які відносяться до Легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до вимог статей 291, 302 КПК України, обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) письмова заява потерпілої ОСОБА_6 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності захисника було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди останнього на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує обставини скоєння кримінального проступку, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується задовільно, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався. Раніше судимий.

Як обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Але, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 був засуджений вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 26 грудня 2025 року за ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн..

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України із застосуванням вимог ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, а саме призначене покарання поглинути покаранням за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 26 грудня 2025 року.

Судові витрати у кримінальному провадження на залучення експерта необхідно покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 26.12.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1