Рішення від 22 грудня 2025 р. у справі №932/5456/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 грудня 2025 р.

Справа: №932/5456/25

Суддя: Сітніков Т. Б.

Справа № 932/5456/25

Провадження № 2/932/2082/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 грудня 2025 року м. Дніпро

Шевченківський районний суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Сітнікова Т.Б.

за участі секретаря судового засідання – Кривошеєнко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

22.05.2025 року до суду надійшла позовна заява Дзісь Анастасії Євгеніївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , у якій вона просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , як такого що продовжує навчатись, аліменти у розмірі 1/4 частина заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі. Від шлюбу мають сина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час син – ОСОБА_3 є студентом Навчально-наукового інституту комп`ютерно-інформаційних технологій та автоматизації, ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», який навчається на другому курсу за денною формою навчання на контракті, отримує ступінь освіти – бакалавр за спеціальністю:174 « Автоматизація, комп`ютерно інтегровані технології та робототехніка».

Відповідач жодної грошової допомоги пов`язаної з навчанням сина не надає. З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду та до закінчення навчання або досягнення двадцяти трьох років.

Ухвалою суду від 25.07.2025 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилась, від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач належним чином викликалась до суду, однак у судове засідання не з`явилась, причини неявки до суду не повідомила, письмових заяв чи клопотань не надала. Правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористалась, суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 11.03.2006 року, виданого відділом РАЦС по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №473.

Згідно довідки № 2025/067 від 16.05.2025 року ОСОБА_3 навчається на 2 курсі в Навчально-науковому інституті комп`ютерно-інформаційних технологій та автоматизації, ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», термін навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року.

Згідно з частиною 2 статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України) і виплачуються щомісячно.

Як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина з одного з батьків суд повинен взяти до уваги можливість надання утримання й другим із батьків і врахувати стан здоров`я та матеріальне становище як дочки (сина), так і платника аліментів, інших дітей чи непрацездатних батьків, дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. ст.182,200 СК України).

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд виходить з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування позовних вимог.

В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право платника аліментів звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів.

У випадку зміни у матеріальному чи сімейному стані сторін, останні не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід віднести за рахунок держави, оскільки позивач при поданні позову до суду була звільнена від його сплати за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дзісь Анастасії Євгеніївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) аліменти на його утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду та до закінчення навчання або досягнення двадцяти трьох років.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Сітніков Т.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua