Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №544/3087/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3087/25

пров. № 2/544/338/2026

Номер рядка звіту 68

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі

головуючої - судді Сайко О. О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що із 21 січня 2004 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають четверо дітей: двоє з яких – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є наразі повнолітніми, а також двоє неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що сімейне життя з відповідачем у них не склалося. На даний час сторони не підтримують шлюбні відносини, у кожного окреме господарство, побут та роздільний бюджет. Сторони як подружжя втратили один до одного почуття любові і поваги та стали повністю чужими людьми. Фактично сім`я вже не існує, примирення між ними не відбудеться. Продовження подружнього життя неможливе та не доцільне. Вказує, що відповідач проживає окремо. Враховуючи викладене, просить шлюб між сторонами розірвати.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від доходу відповідача, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи із дати звернення до суду і до досягнення кожною дитиною повноліття з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону. Зазначає, що діти проживають з нею, на її повному забезпеченні. Відповідач проживає окремо, офіційно працевлаштований, інших дітей у відповідача немає, особи, яких він утримує матеріально, теж відсутні.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Дошлюбне прізвище не відновлювати, судові витрати стягнути з відповідача. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом опублікування на офіційному вебсайті судової влади України тексту оголошення про виклик відповідача. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло. Відповідачу надано строк для подачі відзиву, однак останній своїм правом не скористався, відзиву до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

19 лютого 2026 року згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів справи, 21 січня 2004 року виконкомом Миколаївської міськради м. Слов`янська Донецької області між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №2 (а.с.6).

Від шлюбу подружжя має спільних неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з позивачкою (а.с.12, 13).

Сторони разом не проживають та шлюбних відносин не підтримують.

Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України (далі СК України) кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Спільне життя між сторонами не склалося в силу різних поглядів на сімейне життя, відсутності взаємоповаги та підтримки, кожен з подружжя живе окремим життям і своїми інтересами.

З огляду на викладене, оскільки примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам одного з подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 СК України батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

На підставі ч.1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, виходячи із встановлених обставин справи, засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи із 05.12.2025 і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

Згідно ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судові витрати розподіляються згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 141-142, 189-200,259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112, 180-183 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 21 січня 2004 року Виконкомом Миколаївської міськради м. Слов`янська Донецької області, актовий запис № 2.

Дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 не відновлювати.

Стягнути з ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.12.2025 і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.

Рішення підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2026.

Суддя О.О.Сайко