Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №544/3106/25 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3106/25

пров. № 2/544/344/2026

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Киричевської В.М.,

учасників справи:

представника позивачки – адвоката Гордієнка Ю.П.,

представника відповідача – адвоката Темненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Гордієнка Ю.П. звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона є донькою відповідача по справі – ОСОБА_2 . На даний момент вона навчається на першому курсі другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми навчання, державної форми замовлення, факультету педагогічної і мистецької освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. ОСОБА_2 ухиляється від належного її утриманні, матеріальної допомоги у необхідному для неї розмірі добровільно не надає, хоча має таку можливість. З огляду на зазначене позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення нею 23 років (за умови продовження навчання).

Відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника – адвоката Темненко В.О. подав відзив на позов, в якому зазначив наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 донці відповідача - ОСОБА_3 виповнилось 18 років і з відповідача почали стягуватись аліменти у розмірі 1/6 частка на утримання сина ОСОБА_4 . З 01 вересня 2021 року донька відповідача - ОСОБА_1 стала навчатись в Полтавському національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка. Починаючи з 21.05.2023 ОСОБА_2 було мобілізовано і наразі він перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи стягнення з 09.03.2023 і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2025. На теперішній час ОСОБА_6 сплачує аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно. Також зазначає, що в провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зміну розміру цих аліментів (справа №544/3114/25).

Відповідач не заперечує і ніколи не заперечував про те, що він може надавати допомогу своїй донці. Спірним в теперішній час залишається розмір цієї матеріальної допомоги.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. При визначенні розмір аліментів, які відповідач має сплачувати вже повнолітній донці, просить врахувати наступне: витрати на навчання в ВУЗі - це є витрати, пов`язані з забезпеченням саме навчального процесу - а це: підручники, зошити, канцелярське приладдя, витрати по оплаті за житло, витрати по проїзду до місця навчання тощо. Але до позовної заяви не надано жодного доказу, який би підтверджував ці витрати.

Відповідно до довідки №058 від 02.12.2025 донька відповідача є студенткою 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю Дошкільна освіта денної форми навчання державної форми фінансування факультету педагогічної і мистецької освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Тобто витрат, пов`язаних зі сплатою за навчання, немає.

Крім того, позивач просить стягнути аліменти, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення нею 23 років при умові продовження навчання. Слід зазначити на те, що довідкою №058 від 02.12.2025, яка додана до позовної заяви, передбачено дата закінчення навчання 15 січня 2027 року. Яні виконується 23 роки 03 квітня 2027 року. Вважає за правильне і коректне, якщо стягнення аліментів буде проводитись саме до вказаного в довідці терміну навчання, а саме до 15 січня 2027 року.

Також слід врахувати, що допомога від батька не повинна бути єдиним джерелом існування як дитини, так і матері. В позовній заяві взагалі не зазначено чи працює мати, чи не працює. Мати є працездатною особою, має можливість працювати та працює, застережень щодо неможливості праці у неї немає і до позовної заяви не додано.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення №498/ф від 08.02.2026 відповідач з січня 2025 року по грудень 2025 року мав грошове забезпечення у розмірі 1475094,46грн, що в середньому на місяць складає 122924 грн. Позивачка просить стягувати аліменти на період навчання в розмірі 1/4 частини, що в середньому на місяць буде складати 30731грн. Розмір аліментів при продовженні навчання дитиною, яка досягла повноліття, залежить, в першу чергу, від потреби в матеріальному забезпеченні в такому розмірі. Відповідач зазначає, що розмір аліментів, про який просить позивачка, є значно великим, і вважає, що 1/14 частина буде відповідати меті аліментного зобов`язання, та обґрунтовує це наступним.

Для затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень в Україні 15.07.1999 було прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум». Суму прожиткового мінімуму на 2026 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік» на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень. Відповідно до статті 7 цього закону встановлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8647 гривень.

Аліменти у розмірі 1/4 частини доходів відповідача, про які просить донька, в арифметичному еквіваленті будуть перевищувати майже в 10 разів прожитковий мінімум на одну особу та будуть складати майже 3,5 мінімальної заробітної плати.

1/8 від грошового забезпечення відповідача (або 12,5%) в середньому складає 15 365грн.

1/10 від грошового забезпечення відповідача (або 10%) в середньому складає 12294грн.

1/12 від грошового забезпечення відповідача (або 8,33%) в середньому складає 10202грн.

1/14 від грошового забезпечення відповідача (або 7,14%) в середньому складає 8776грн.

Відповідач вважає, що 1/14 частина від його заробітку - це достойний та достатній розмір аліментів, які будуть стягуватися з нього на утримання повнолітньої дитини на період навчання, з врахуванням того, що вона буде отримувати аліменти, розмір яких перевищує майже втричі прожитковий мінімум, і фактично еквівалентно мінімальному розміру заробітної плати в Україні в 2026 році.

Визначаючи саме такий розмір аліментів, відповідач вважає, що при визначенні розміру аліментів необхідно взяти до уваги також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків.

Щодо стягнення судових витрат зазначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); З) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі N 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі N 917/1071/18)

Сторона відповідача вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи та розумності їх розміру. Так, адвокат Гордієнко Ю.П. має стаж роботи адвоката з 2003 року, що говорить про його високу кваліфікацію, та, як наслідок, відсутність необхідності витрачати значний час на підготовку позовної заяви про стягнення аліментів на період навчання. Ця справа є нескладною з точки зору практикуючого адвоката і не вимагає багато часу для її підготовки.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч.6 ст.19 ЦПК України та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно, відповідач зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Відтак, відповідач вважає що співмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

У судовому засіданні представник позивачки – адвокат Гордієнко Ю.П. підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також зазначив, що офіційних витрат на проживання, придбання одягу, замовлення курсових та контрольних робіт та їх роздруківку позивачка не може підтвердити. Однак позивачка хоча і навчається дистанційно, але періодично їздить в навчальний заклад для здачі курсових та по інших питаннях, тому їй потрібні кошти на проїзд. Позивачка не проживає в гуртожитку, оскільки студентів дистанційної форми навчання не забезпечують гуртожитком, але вона проживає в місті Полтава, орендує житло, тому потребує коштів для проживання. Щодо витрат позивачки на професійну правничу допомогу представник зазначив, що подасть до суду відповідні документи після ухвалення судом рішення протягом встановленого законом строку.

Представник відповідача – адвокат Темненко В.О. підтримала доводи, викладені у відзиві на позов, зазначила, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Позивачка за навчання не платить, навчається дистанційно, у гуртожитку не проживає, тому жодних витрат, пов`язаних з навчанням, не несе. Хоча позивачкою не надано доказів, що вона несе витрати, пов`язані з навчанням, але відповідач бажає сплачувати на її утримання аліменти і вважає, що аліменти у розмірі 1/14 будуть достатніми для неї. Тому представниця відповідача просила стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки саме в такому розмірі 1/14. Також підтримала доводи щодо зменшення витрат на правову допомогу та вважає, що співмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом установлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

У відповідності до довідки, виданої Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г.Короленка від 02.12.2025 №058, ОСОБА_1 є студенткою І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти денної форми навчання державної форми фінансування факультету педагогічної і мистецької освіти. Дата зарахування 15.09.2025. Дата закінчення навчання 15.01.2027 (а.с.6).

Згідно з довідкою № 604/01-51/17 від 11.02.2025, виданою ректором Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, у 2025-2026 навчальному році освітній процес для ОСОБА_1 здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання (а.с.58 оборотна сторона).

Відповідно до довідки про доходи від 10.03.2026 №2438053 ОСОБА_1 у 2025 році мала дохід 1234,32грн (а.с.78).

Мати позивачки ОСОБА_5 працює у ФОП ОСОБА_9 на посаді касиру торгівельного залу та у 2025 році отримала дохід за вирахуванням усіх податків та зборів 88511,50грн (а.с.75, 77).

Відповідач ОСОБА_2 з 21.05.2023 є військовослужбовцем (а.с.31).

На підставі рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 30.05.2023 ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 з 09.03.2023 до 30.06.2025 (а.с.29-30, 32, 33, 35, 37).

Відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 16,67% своїх доходів (а.с.29-30, 31, 34, 36, 38, 39).

Згідно з медичною документацією відповідач ОСОБА_2 має захворювання та проходить лікування (а.с.68, 69).

Після встановлення зазначених обставин та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Таким чином, правова конструкція ст. 199 СК України передбачає підстави для настання у батьків обов`язку по утриманню своїх повнолітній дітей лише за умови одночасного існування всіх вищевказаних юридичних фактів.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку до предмета доказування відносяться обставини, які мають свідчити по існування у позивачки потреби у матеріальній допомозі зв`язку з продовженням нею навчатись у вищому навчальному закладі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачка не зазначила, на що саме їй потрібна матеріальна допомога від батька. Але у судовому засіданні представник позивачки – адвокат Гордієнко Ю.П. посилався на те, що матеріальна допомога від батька позивачці потрібна для проживання в м.Полтава, придбання одягу, проїзду до навчального закладу, оплату курсових та контрольних робіт тощо.

Між тим, в справі відсутні будь-які докази, які б доводили існування у позивачки як особи, яка продовжує навчання, цих обставин, які б в розумінні ст. 199 СК України могли розцінюватись як обставини, що свідчать про наявність в неї такої потреби у матеріальній допомозі саме зв`язку з продовженням нею навчання з огляду на державну форму навчання у дистанційному форматі.

Вирішуючи питання щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів існування обставин, на які представник позивачки посилався, обґрунтовуючи позовні вимоги.

Так, позивачкою не надано доказів щодо необхідності в матеріальній допомозі в період навчання, оскільки ОСОБА_1 навчається за рахунок державного бюджету, коштів на пересування до навчального закладу не витрачає у зв`язку з дистанційним форматом навчання, у гуртожитку не проживає, тому витрат на проживання в ньому не несе, доказів існування в неї потреби на побутові витрати, які вона несе саме з проходженням навчання в університеті (замовлення та оплата курсових, контрольних робіт тощо), а також на придбання одягу позивачка також суду не надала.

Таким чином, позивачкою як повнолітньою донькою не було доведено факт існування потреби в матеріальній допомозі як особи, яка продовжує навчання, і що саме з цим в неї існують додаткові витрати, участь в оплаті яких необхідно покласти на батька.

Сама по собі наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу та сплачувати кошти доньці, яка продовжує навчання, не може розглядатись як безумовна підстава для їх стягнення.

Однак, враховуючи бажання та згоду батька – відповідача по справі сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої доньки в розмірі 1/14 його доходів, суд уважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти саме в такому розмірі.

Враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем та отримує крім щомісячного грошового забезпечення і додаткову винагороду, тому, на думку суду, аліменти в розмірі 1/14 частки від доходів відповідача будуть достатніми для забезпечення необхідних потреб позивачки, пов`язаних саме з її навчанням в університеті.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам в сумі 499,43грн виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Так, виходячи з положень п.3 ч.1 ст.176 ЦПК, ціна даного позову становить 174802,10грн з розрахунку: 699208,37грн - дохід відповідача за останні шість місяців перед зверненням позивачки до суду з 01.06.2025 по 30.11.2025 х 1/4 - розмір заявлених позивачкою аліментів = 174802,10грн.

Отже, судовий збір за подачу фізичною особою позову майнового характеру становить 1% від ціни позову, тобто 1748,02грн (пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 499,43грн з розрахунку: 49943,46грн х 1748,02грн/174802,10грн = 499,43грн.

Керуючись ст.2-13, 76-81, 141, 176, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/14 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісяця, починаючи з 09.12.2025 і до закінчення ОСОБА_11 навчання, тобто до 15.01.2027.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 499 (чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 43 копійки (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та проголошено 16.03.2026.

Суддя Н.В.Нагорна