Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №554/1428/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.03.2026Справа № 554/1428/26

Провадження № 2/554/2305/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О..,

за участю секретаря судового засідання - Єфименко І.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката Юхимець А.В.,

представника відповідача - адвоката Курило В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну спрву за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння аліментів

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною 23 років починаючи з дня пред`явлення позову.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 навчається на 3 курсі фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету, форма навчання денна, контрактна.

ОСОБА_3 позбавлена можливості отримувати дохід та забезпечувати свої потреби самостійно у повному обсязі, стипендія не призначена. Таким чином, ОСОБА_3 продовжує навчання у навчальному закладі, позбавлена можливості самостійно забезпечувати свої потреби, усі витрати несе позивач самостійно. Переконана у наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 до закінчення нею навчання.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Позивач та його представник адвокат Юхимець А.В. в судове засіданні позовні вимоги підтримали та прохали суд задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому прохав задовольнити позовні в частині стягнення з нього аліменів на утримання доньки в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку до 01.07.2027 року.

Представник відповідача адвокат Курило В.О. надав суду пояснення в який повідомив, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів у розмірі 1/6 частки від його доходів. Також пояснив, що стан здоров`я та майновий стан відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі частки від його доходів.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21 листопада 2007 року між сторонами по справі був укладений шлюб, який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції. В подальшому даний шлюб було розірвано.

В даному шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 навчається на 3 курсі фахового медико-фармацевтичного коледжу Полтавського державного медичного університету, форма навчання денна, контрактна.

ОСОБА_3 позбавлена можливості отримувати дохід та забезпечувати свої потреби самостійно у повному обсязі, стипендія не призначена. Таким чином, ОСОБА_3 продовжуючи навчання у навчальному закладі, позбавлена можливості самостійно забезпечувати свої потреби, витрати по її утриманню несе позивач самостійно.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини є способом захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положення статті 199 СК України визначають, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв`язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна); потреба дітей у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Така позиція закріплена у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також в постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 та від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

У постанові від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими.

СК України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідач є працездатною особою, що не заперечується учасниками справи.

Щодо розміру аліментів

Частиною 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Так, відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20

При визначенні розміру аліментів по зазначеній справі, колегія суддів враховує визначені у частині дев`ятій статті 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність, також враховано, що відповідач є працездатною особою з інвалідністю.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до ст.ст.198, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 259, 265, 268, 279, 430 ЦПК України, -

Керуючись ст.ст. 2-3, 10, 258-259, 263-265, 268, 293-294, 295-300 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння аліментів - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.02.2026 року до досягнення дитиною 23 років.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач ОСОБА_2 АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 16.03.2026 року.

Суддя М.О.Материнко