Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №367/2969/26
Суддя: Білогруд О. О.
Справа № 367/2969/26
Провадження №3/367/807/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 березня 2026 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участі особи, стосовно якого складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Бучанського районного управління поліції №1 ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
за статтею 173 КУпАП, -
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ВАД № 970275) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_2 у суді, суддею встановлено таке.
24.02.2026 близько 10:19 ОСОБА_2 за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Центральна, у громадському місці залічничного вокзалу, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дістав із кишені піротехнічну гранату та тримав її в руці, чим поршив громадський порядок та спокій громадян. Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 173 КУпАП.
Згідно статті 173 КУпАП відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об`єктивною ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також переходи, стадіони.
Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Факт вчинення ОСОБА_2 дрібного хуліганства, підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 970275, складеного 24.02.2026), поясненнями ОСОБА_2 у суді.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушниці слід кваліфікувати за статтею 173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян і тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом`якшує вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності суд вважає щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не убачає.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме трьох неоподатковуваних мінімума доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Згідно з копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України. Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 є звільненим від сплати судового збору.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 гривню 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз`яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua