Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №367/1993/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1993/26

Провадження №3/367/622/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участю особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з СЮП СВГ відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 184 КУпАП, –

установив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №969990, складеного 31.01.2026, 30.01.2026 близько 16:00 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено ОСОБА_1 , який ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина, який є дитиною з інвалідністю, а саме залишив сина ОСОБА_2 без догляду самого на вулиці, внаслідок чого дитина зникла у невідомо напрямку та була знайдена працівниками поліції, що могло зашкодити здоров`ю дитини. Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, зазначені у протоколі та доданих до нього матеріалах, зазначив, що залишив сина не надовго на вулиці, бо він в цей час активно грався з іншими дітьми на гірках. Оскільки дочка вередувала і хотіла вже йти додому, то він вирішив, що швидко її відведе і повернеться. Указане зайняло у нього не тривалий час, однак коли він повернувся на вулицю сина не було, тому він запанікував і зателефонував в поліцію. Як виявилося потім син послідував за іншими дітьми, бо хотів з ними спілкуватися. Син знайшовся приблизно через півгодини-годину і його насправді виявили знайомі.

Відповідно до статті 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, повністю доведена у розумінні статті 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 602254 від 31.01.2026, рапортом від 30.01.2026, копією зустрічної заяви, копією акту про застосування службового собаки від 30.01.2026, копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копією посвідчення серії НОМЕР_1 дитини інваліда з дитинства, згідно з яким ОСОБА_1 є законним представником дитини з інвалідністю, а також поясненнями ОСОБА_1 у суді.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, яке полягає в ухиленні від виконання батьківських обов`язків, повністю доведена.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді попередження.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 є особою звільненою від сплати судового збору.

Керуючись пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», статтями 23, 26, 33-35, 40-1, статтями 184, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд