Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №373/3740/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3740/25

Провадження № 2/373/528/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представниця позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з вимогою розірвати шлюб між сторонами у справі, який зареєстрований 23.10.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №211. Судові витрати просить стягнути із відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 23.10.2004 сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають двох неповнолітніх дітей. Сімейне життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейні цінності, подружні права та обов`язки, зловживання відповідачем спиртними напоями, прояв неповаги до позивачки, застосуванням фізичного насильства відносно неї. Такі дії відповідача змусили позивачку разом із дітьми залишити постійне місце проживання.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 16.12.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачем, який повідомлений про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 17.01.2005, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, сторони по справі 23.10.2004 зареєстрували шлюб, про що зроблений відповідний актовий запис №211.

З поданих доказів вбачається, що подружжя має двох неповнолітніх дітей:

– доньку ОСОБА_4 , народжену ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 23.07.2010 Відділом РАЦС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області);

– доньку ОСОБА_5 , народжену ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 23.04.2020 Відділом ДРАЦС по місту Переяславу та Переяслав-Хмельницькому району Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

З позовної заяви вбачається, що погіршення стосунків між подружжям призвело до того, що вони сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Норми права, застосовані судом:

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка суду аргументів сторін, доказів.

Враховуючи обставини справи, відсутність підстав для примирення у сторін, чітку позицію позивачки про необхідність розірвання шлюбу, суд дійшов переконання, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження обставин зловживання відповідачем спиртними напоями, прояву неповаги до позивачки, застосування фізичного насильства відносно неї, а також, що саме такі дії відповідача змусили позивачку разом із дітьми залишити постійне місце проживання, суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України. Також при сплаті судового збору позивачкою сплачено комісію банку у сумі 12,11 грн.

Представницею позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правничої допомоги №26/11/25 від 26.11.2025, ордеру серії АА №1651933 від 02.12.2025.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 12, 141, 263 – 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23.10.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис №211, розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3223 (три тисячі двісті двадцять три) гривні 31 копійка, а саме: судовий збір в розмірі 1223 (одна тисяча двісті двадцять три) гривні 31 копійка; витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Після набрання рішенням законної сили направити його копію доПереяславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Д. В. Свояк