Суд: Обухівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №372/97/26
Суддя: Тиханський О. Б.
Справа № 372/97/26
Провадження 2-909/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханський О.Б.
за участю секретаря судових засідань Денисенко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у місті Обухів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
07.01.2026 позивачка звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що 22.07.2011між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 167. Від шлюбу сторони мають дітей, доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подальше шлюбне життя та збереження шлюбу не можливо через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та поваги. Сімейні відносини фактично втратили свій зміст, подальшого сенсу підтримки шлюбних відносин немає.
08.01.2026 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
21.01.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що позивачка вказує, що основною причиною припинення шлюбно-сімейних відносин з відповідачем є те, що спільне життя не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та поваги, відсутністю почуття любові. Проте, відповідач не погоджується та вважає, що така заява є передчасною та необдуманою. Об`єктивно, позовна заява викладає трафаретні обставини, які не відповідають дійсності. Відповідач не згоден з тим, що у них з позивачкою різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння та почуття любові. Знову ж таки, звертаю увагу суду, що у шлюбі вони перебувають вже майже п`ятнадцять років, це доволі тривалий період, який сформував повноцінну сім`ю зі своїми цінностями, життєвими установками та сімейними традиціями. Відповідач вважає, що тимчасові труднощі, які склалися в їх сім`ї можуть бути подолані та вирішені спільно з позивачкою, тому позовні вимоги не визнає у повному обсязі.
28.01.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що не бачить можливості подальшого спільного життя з відповідачем. Сім`я між сторонами фактично припинила своє існування та зберігається лише формально. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, поваги та довіри між подружжям. Між сторонами зникло почуття любові, що унеможливлює подальше спільне життя та збереження шлюбу. Протягом тривалого часу позивач неодноразово намагалася зберегти сім`ю, вірила обіцянкам відповідача про зміну поведінки та можливість почати життя «з чистого аркуша». Проте з плином часу ситуація лише погіршувалася, а поведінка відповідача змінювалася у гіршу сторону. Вказані обставини свідчать про сталість, а не тимчасовість кризових явищ у сімейних відносинах. Твердження відповідача про «тимчасові труднощі» не відповідають дійсності, оскільки між сторонами мають місце постійні прояви неповаги, образ та емоційного тиску з боку відповідача, що призвело до повної втрати довіри та зневіри з боку позивача. У відзиві відповідач зазначає про необхідність збереження повної сім`ї нібито в інтересах дітей. Водночас позивач звертає увагу суду на те, що напружені та конфліктні відносини між батьками значно більше шкодять психологічному та моральному стану дітей, ніж факт розірвання шлюбу. Постійні сварки та емоційна напруга в сім`ї негативно впливають на розвиток дітей. З урахуванням викладеного, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, є неможливим та позбавленим будь-якого змісту.
Позивач в судове засідання не з`явилась, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Шлюб між сторонами зареєстровано 22 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, що визнається сторонами.
Із позову та заяв сторін, поданих на адресу суду встановлено, що подальше спільне проживання між ними є неможливим, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що як при укладенні шлюбу так і при його розірванні передбачається реалізація волі жінки та чоловіка без будь-якої дискримінації та примушування та/або утримання у шлюбних відносинах.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зміст наведених норм матеріального права та враховуючи зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що відносини, які склалися між подружжям, вказують на те, що їх подальше спільне проживання є неможливим, а тому надання строку на примирення суд вважає недоцільним. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064 грн. 96 коп.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 264, 273, 280, 284 ЦПК України, статтями 105, 110, 112 СК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 167 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 грн. 96 коп..
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Б. Тиханський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua