Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №369/17383/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/17383/25

Провадження № 2-о/369/200/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку окремого провадження цивільну справу № 369/17383/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 є матір`ю заявниці ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ), що підтверджується свідоцтвом про народження №1822 від 19.05.1982.

Щодо зміни прізвища заявниця вказує, що 29.11.2002 між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюб та заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 ». 13.01.2004 шлюб розірвано. В подальшому, після укладення шлюбу із ОСОБА_6 , заявниця змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ». Цей шлюб було розірвано 11.05.2013. 30.11.2013 між заявницею та ОСОБА_8 укладено шлюб та заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Єдиною спадкоємицею першої черги за законом є заявниця.

На день смерті ОСОБА_2 належало спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_2 .

До 28.06.2022 заявниця постійно проживала разом з матір`ю. З 17.05.1984 і до 03.10.2019 ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за спільною з матір`ю адресою по АДРЕСА_1 .

Останні роки перед смертю матері, заявниця разом із сім`єю та з матір`ю ОСОБА_2 проживали у будинку заявниці в с. Бобриця (витяг з ДРРП від 09.04.2024). Заявниця здійснювала догляд за матір`ю, забезпечувала її лікуванням, продуктами та побутовими речами, а також несла витрати з оплати комунальних послуг, утримання та ремонту квартири у м. Києві.

Заявниця здійснила її поховання (на кладовищі в с. Бобриця Бучанського району), оплатила вартість ритуальних послуг.

Відтак, заявниця вважала, що після смерті матері, вона спадщину прийняла, хоча і формально, з 2019 року вони з матір`ю були зареєстровані за різними адресами, проте фактично постійно проживали разом.

Більше того, як до, так і після смерті матері, заявниця здійснює утримання спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговує її, оплачує комунальні послуги, що підтверджується відповідним квитанціями, користується та проживає в квартирі.

З метою оформлення права власності на спадщину ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синьовид І.О.

Листом №134/02-14 від 03.03.2025 заявницю повідомлено про заведення спадкової справи 10/2025 та надано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80315227 від 03.03.2025.

05.03.2025 приватним нотаріусом Синьовид І.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документального підтвердження факту спільного проживання заявниці та спадкодавця на момент відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Разом із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення на адресу суду подано заяву про виклик свідків.

24.09.2025 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі відкрито окреме провадження з призначенням судового засідання.

15.10.2025 від представника заінтересованої особи надійшов відзив на заяву, у якому представник заінтересованої особи вказав, що справа має бути передана за підсудністю для розгляду до суду за місцем проживання заявника, оскільки згідно даних паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Також представник заінтересованої особи зазначаючи, що у даній справі наявний спір про право з приводу прийняття спадщини вважав, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Від представника заявника адвоката Сторожук С.С. надійшли письмові пояснення від 06.03.2026 в яких остання заперечила доводи представника заінтересованої особи щодо порушення підсудності справи, обґрунтовуючи це тим, що відповідно Витягу з реєстру територіальної громади, який долучено до заяви, заявниця з 28.04.2025 зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Києво-Святошинського районного суду Київської області. Заперечила щодо доводів представника заінтересованої особи щодо наявності спору про право з приводу прийняття спадщини та вказала, що справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження з огляду на положення ст. 293 ЦПК та ч. 3 ст. 1268 ЦК України, відсутність інших спадкоємців та відсутність будь-якого спору про право.

Допитаний в судовому засіданні 10.03.2026 року свідок ОСОБА_10 пояснив, що є сусідом заявниці, знайомі з 2020 року. З початку повномаштабного вторгнення часто, по кілька разів на тиждень, міг бути у будику заявниці, знайомий із матір`ю заявниці. Відомо, що влітку 2022 матір заявниці померла. Про інший родічів заявниці нічого не відомо. Підтверджує той факт, що заявниця постійно проживала з матію на момент її смерті.

Допитана в судовому засіданні 10.03.2026 року свідок ОСОБА_11 пояснила, що допомагає заявниці у вихованні дітей, знайомі давно. Знайома з матір`ю заявниці, підтвердила надання заявницею матірі допомоги під час хвороби, період перед смертю. Повідомила, що їй відомо, що інших родичів у заявниці немає, сестра та батько померли. Свідок підтвердила постійне проживання заявниці та матері на момент смерті матері.

Допитана в судовому засіданні 10.03.2026 року свідок ОСОБА_12 пояснила, що є подругою матері заявниці, знає як заявницю, так і матір дуже давно, жили в сусідніх будинках. Пояснила, що заявниця з чоловіком спочатку проживали з матір`ю в її квартирі, а потім, коли матері стало погано, заявниця забрала її в будинок в селі Бобриця. Часто спілкувались із матірю заявниці, бачились на зібраннях, свідок часто бувала в квартирі матері заявниці. Повідомиоа, що їй відомо, що інших родичів у заявниці немає, сестра та батько померли ще до смерті матері. Заявниця була у матері одна єдина. Свідок підтвердила, що мати і дочка з сім`єю - постійно проживали разом в тому числі на момент смерті матері.

16.03.2026 у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заявника адвокат Сторожук С.С. вимоги заяви підтримали повністю та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, серед вимог відзиву міститься прохання про розгляд заяви за відсутності пред`явника Київської міської ради.

Заслухавши думку заявника, представника заявника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З наданого заявником Витягу з реєстру територіальних громад остання, з 28.04.2025 зареєстровна за адресою: АДРЕСА_4 .

Суд вважає необгрунтованими заперечення представника заінтересованої особи щодо зміни підсудності, оскільки ця справа підсудна Києво-Святошинському районному суду міста Києва та відсутні підстави для передачі справи за підсудністю для розгляду до іншого суду, оскільки ця справа відкрита судом за місцем проживання заявника.

З свідоцтва про народження №1822 від 19.05.1982 вбачається, що ОСОБА_2 являється матір`ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00012850953 від 08.10.2013 встановлено, що 29.11.2002 між заявницею та ОСОБА_4 було укладено шлюб та заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 ». 13.01.2004 шлюб розірвано. Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 11.05.2013 вбачається, що після укладення шлюбу із ОСОБА_6 , заявниця змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 ». Шлюб було розірвано 11.05.2013. За відомостями, що містяться у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 30.11.2013. 30.11.2013 між заявницею та ОСОБА_8 укладено шлюб та заявниця змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 ».

Мати заявниці - ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.07.2022, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть громадян №00036077053 від 07.07.2022, довідкою про причину смерті від 28.06.2022.

На день смерті ОСОБА_2 належало спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 16.03.2007.

Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_2 , померли. Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 15.08.2019 сестра заявниці - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28.11.2017 батько заявниці - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З метою оформлення свого права власності на спадщину ОСОБА_1 28.02.2025 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синьовид І.О.

Листом № 134/02-14 від 03.03.2025 ОСОБА_1 було повідомлено про заведення спадкової справи 10/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . 05.03.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синьовид І.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що до заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 від 28.02.2025 не подано документи, які підтверджують факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України.

Станом на момент смерті, мати заявниці, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що встановлено нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З 17.05.1984 ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована за спільною з матір`ю адресою по АДРЕСА_1 та була знята з реєстрації місця проживання 03.10.2019, що підтверджується записом у паспорті заявниці, копією свідоцтва про право власності на квартиру від 16.03.2007, витягу з рішення №1159, ордеру від 24.04.1984, технічного паспорту на квартиру від 05.12.2006.

Заявниці на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.07.2014, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності від 18.07.2014, витягу з Державного реєстру речових прав на закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок сімейного типу від 09.04.2024.

Із копії довідки КП «Бобриця» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області №27 від 20.03.2025 вбачається, що захоронення ОСОБА_2 було здійснено ОСОБА_1 .

Здійснення ОСОБА_1 догляду за ОСОБА_2 підтверджується медичними документами, документами з обслуговування квартири та оплат робіт (демонтажу засобу обліку води, повірки засобу вимірювальної техніки, акти приймання на комерційний облік лічильників, акти виконаних робіт, накладних, договір сервісного обслуговування, заяв), квитанціями заявниці щодо покупок продовольчих товарів та оплати комунальних послуг, виписки з рахунку заявниці, копії яких долучені до заяви та досліджені в судовому засіданні.

Із копії обмінної карти пологового будинку від 23.03.2014 та свідоцтв про народження, свідоцтва про шлюб вбачається, що разом із ОСОБА_1 , окрім ОСОБА_2 проживали також чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та їх малолітні діти - ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Вказане також підтверджується фотокартками із зображенням заявниці та матері, а також онуків (дітей заявниці) та показами свідків.

З довідок про оплати за комунальні послуги, квитанцій, актів повірки лічильників від 08.10.2024 вбачається, що заявниця здійснює утримання спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговує її, оплачує комунальні послуги, користується та проживає в квартирі.

Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно ОСОБА_1 для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до частини третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), ще обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, як мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд не становив наявності спору про право у цій справі, в тому числі з приводу прийняття спадщини. Заява підлагала розгляду в порядку окремого, а не позовного провадження. Суд не вважає обгрунтованими заперечення представника Київської міської ради, а доводи та твердження зазначені у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, враховуючи докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважажє, що така заява підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 263- 265, 294, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю - спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044.

Повне рішення складено та підписано: 16.03.2026 року.

Суддя А.В. Янченко