Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №355/163/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/163/26

Провадження № 2-о/355/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т.А.

за участю секретаря судових засідань Ліберацької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду в порядку окремого провадження зі спільною заявою про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтували тим, що 12.04.2023 року Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) між ними було зареєстровано шлюб, актовий запис № 139.

Від даного шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони разом не проживають, спільного господарство не ведуть, шлюбні відносини фактично припинені. Між заявниками досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу. За таких обставин, просять шлюб, укладений між ними, розірвати.

В судове засідання заявники не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. До суду надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, свою заяву підтримують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Згідно роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що між сторонами 12.04.2023 року Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було зареєстровано шлюб, актовий запис № 139.

Від даного шлюбу сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони досягли згоди щодо місця проживання дітей.

При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Таким чином, в ході судового засідання суд повинен з`ясувати наявність вільного волевиявлення кожного із подружжя щодо розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя може мати місце лише при умові якщо, між іншим, буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка.

Враховуючи викладене, з огляду на спільну заяву подружжя, обставини, викладені в ній, той факт, що шлюбні відносини між заявниками фактично припинилися, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження сім`ї неможливе і суперечить їх інтересам та дітей, суд дійшов висновку, що шлюб між заявниками повинен бути розірваним.

Керуючись ст.ст.10-13,19,76-82,247,258,259,263-265,268,293,354 ЦПК України, ст.ст.109,110 СК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 12.04.2023 року Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 139.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко