Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №491/117/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/117/26

Провадження № 2/491/385/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв Одеської областів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 через свого представника -адвоката Унгуряну Сергія Івановича звернувся до суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 25 вересня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження №60149972 по примусовому виконанню виконавчого напису № 4742, вчиненого 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. Виконавчим написом звернено стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 500995433 від 12 вересня 2016 року, укладеним з АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 60149972 з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на його правонаступника - ТОВ «ДЕБТ ФОРС». Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис нотаріуса був вчинений з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Та Постанова № 1172 не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими можливе стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. У нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі № 500995433 від 12 вересня 2016 року, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.27-28).

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову - зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 60149972 (а.с.41-42).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не прибув. Натомість його представник - адвокат Унгуряну С.І., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВН № 1662472 від 18 лютого 2026 року (а.с.18), надав через підсистему «Електронний суд» заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі позивача та його представника.Зазначає, що позивач підтримує позов у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.52).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «ДЕБТ ФОРС», в судове засідання на розгляд справи не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного документу (а.с.31). Відзив на позовну заяву або будь-які заяви/клопотання по суті справи не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, в судове засідання на розгляд справи не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного документу (а.с.32, 33). Пояснення щодо позовної заяви або будь-які заяви/клопотання по суті справи не надали.

Враховуючи викладене, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву представника позивача, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача та треті особи відзив на позовну заяву/пояснення щодо позовної заяви або будь-які заяви по суті справи не надали.

За наведених обставин у відповідності до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд доходить до висновку щодо вирішення справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З наведених вище обставин встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому в судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2 частини першої статті 280 ЦПК України.

Також встановлено, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній пунктом 3 частини першої статті 280 ЦПК України. В матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій не заперечує проти ухвалення заочного рішення(а.с.52), що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 280 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені частиною першою статті 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень частини першої статті 281 ЦПК України без оформлення окремого документа із занесенням до протоколу судового засідання судом постановлено відповідну ухвалу.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2016 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК та ОСОБА_1 було укладено договір про надання особистого кредиту № 500995433 (а.с.13-15).

12 вересня 2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4742, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 500995433 від 12 вересня 2016 року укладеним з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК, правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1АБ\ВЕСТА від 28 січня 2019 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕСТА», правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги 29-01\19\1 від 29 січня 2019 року є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором №500995433 від 12 вересня 2016 року, в загальному розмірі 46 614,32 гривень (а.с.12).

25 вересня 2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60149972 про примусове виконання виконавчого напису № 4742 виданого 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»заборгованості в розмірі 46 614,32 гривень (а.с.8).

В подальшому, 07 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. на підставі ухвали Ананьївського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року у справі № 491/1343/23 винесено постанову, якою змінено стягувача у виконавчому провадженні з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» (а.с.9).

07 січня 2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. звернено стягнення на доходи боржника (позивача по справі), які він отримує у ФОП ОСОБА_2 (а.с.17).

Досліджуючи наявну в матеріалах справи ксерокопію виконавчого напису, судом встановлено, що як на підставу вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус посилалася на статтю 87 Закону України «Про нотаріат» та пункт 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (а.с.12).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови за яких вчиняються виконавчі вимоги, а саме: нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 87 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється окрім Закону України «Про нотаріат» іншими актами законодавства України. Таким актом, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595.

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктів 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

У пункті 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернуто увагу судам, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам. Також зазначено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції на дату вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином вбачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.

В постанові від 05 липня 2017 року у справі № 754/9711/14-ц Верховний Суд України зазначив, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; факт отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, неможливо.

З матеріалів справи також не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.

Крім того, судом не встановлено, чи був кредитний договір № 500995433, укладений 12 вересня 2016 року між ПАТ «АЛЬФА-БАНК та позивачем,нотаріально посвідченим.

Зазначене відповідачем та третіми особами не спростовано.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою суду було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 4742, вчиненого 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позовна заява підлягає задоволенню, а вмотивованих клопотань учасників справи про скасування заходів забезпечення позову на час ухвалення судового рішення до суду не надходило, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем, у відповідності до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 064,96 гривні (а.с.1), суд вважає за необхідне судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 141, 264, 279-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївноювід 12 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 4742, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС»заборгованості в розмірі 46 614 (сорок шість тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 32 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС»місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, приміщення 369, офіс 1,ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43577608, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп.

Заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 05 березня 2026 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1

відповідач: треті особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС»; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, приміщення 369, офіс 1,ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43577608 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_2 ; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса розташування робочого місця: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4А, офіс 37; відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків не надано

Відповідно до статті 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 16 березня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_____» __________________20____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/117/26 Ананьївського районного суду Одеської областіі.