Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №537/4779/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/4779/25 Номер провадження 22-ц/814/1133/26Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Олійник Лілею Михайлівною,

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року, постановлене суддею Свістєльнік Ю.М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в Крюківський районний суд м.Кременчука із позовом про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №154649041 від 13.02.2022 у розмірі 21 657,60 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування вимог позову зазначає, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №154649041 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

За умов такого договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 12 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цього договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Після погодження істотних умов кредитування та підписання сторонами договору, первісний кредитор виконав обов`язок щодо надання позичальнику грошових коштів у розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Проте, позичальник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість, заявлена до стягнення позивачем, як правонаступником кредитором.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 01.08.2025 справу передано за підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області./а.с.109/

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14.10.2025 позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №154649041 від 13.02.2022 у загальному розмірі 19 560,00 грн, із якої: 12 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 560,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 2 197,84 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 351,10 грн, а всього 8 548,94 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору та його неналежне виконання позичальником, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, які підлягають стягненню у межах строку дії договору, виходячи із розміру процентної ставки 2,10% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з підстав їх недоведеності.

Відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Олійник Л.М., оскаржив судове рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення поза увагою районного суду залишився той факт, що на момент укладення договору факторингу, ще не виникли зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем. Відтак, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язаннями, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018, а у подальшому позивачу.

Із підставі викладеного, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №910/12525/20 від 15.09.2022, доводить, що ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 13.02.2022 між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

При цьому звертає увагу на відсутність у справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі права вимоги від первісного кредитора до фактора, що згідно із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №905/306/17 від 02.11.2021, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Наголошує, що справа є малозначною, а постановлений до стягнення розмір правничих витрат надмірним та таким, що не відповідає принципам співмірності та розумності, а тому підлягає зменшенню до 1000,00 грн.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.12.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 30.12.2025.

15.12.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, як законне та обґрунтоване, а 05.02.2026 - додаткові пояснення.

Із матеріалів справи убачається, що 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01, за яким право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (п.4.1.)./а.с.46-51/

Між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткові угоду №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, за змістом яких кінцевий строк дії договору - 31.12.2024./а.с.51-58/

05.05.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) складено протокол, яким погоджено предмет факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, а також Акт звірки взаємних розрахунків, у тому числі, за договором кредитної лінії №154649041 від 13.02.2022 відносно позичальника ОСОБА_1 /а.с.60-61/

На сайті Moneyveo складено заявку на отримання грошових коштів у кредит від 13.02.2022, яка містить загальну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , його персональні дані, адресу та номер банківської картки ( НОМЕР_1 ./а.с.26/

13.02.2022 датовано Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору №154649041 від 13.02.2022, який містить відомості про умови кредитування та реквізити споживача ОСОБА_1 /а.с.12-13/

13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №154649041, за яким кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1. договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 12000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернутий 15.03.2022 (п.2.3 договору).

Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п.2.4. договору).

Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) у межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується у порядку, передбаченому п.3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.3.6. договору).

Для здійснення пролонгації за договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду в розмірі 6516,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п.3.8. договору).

За вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику, зокрема, шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальність не несе (п.5.1.1. договору).

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, договором не передбачено (п.8.1. договору).

За умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.3. договору).

Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення договору становить 2,98% у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4 договору).

Пункт 15 договору містить реквізити сторін, у тому числі позичальника: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; податковий номер: НОМЕР_2 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер телефону: НОМЕР_3 ; наявні відомості про підпис одноразовим ідентифікатором MNV8KA75, введено позичальником 13.02.2022 10:34:07./а.с.13-21/

13.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через банк платника АТ КБ «ПриватБанк» перераховано ОСОБА_1 12 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням із призначенням платежу: переказ коштів згідно договору №154649041 від 13.02.2022 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer./а.с.37/

30.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01, за яким право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1.). На підтвердження відступлення права вимоги за спірним договором позивачем надано: витяг з Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023; платіжну інструкцію в національній валюті від 22.12.2023 №5279./а.с.62-69/

03.01.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» складено довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, яка містить наступні відомості: позичальник ОСОБА_1 , його персональні данні; договір №154649041 від 13.02.2022 10:34:17; сума кредиту - 12 000,00 грн.; строк кредитування: 30; процентна ставка - 1,81% в день; електронну адресу; номер телефону; зазначено, що договір відправлено позичальнику: 13.02.2022 10:33:28; одноразовий ідентифікатор - MNV8KA75; ідентифікатор відправлено позичальнику 13.02.2022 10:33:28; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 13.02.2022 10:34:17; перерахування грошових коштів позичальнику: 13.02.2022 10:34:20./а.с.34/

04.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №04/06/25-ю, за умов якого фактор набув право вимоги за спірним кредитним договором, що підтверджується витягом з Реєстру боржників від 04.06.2025; Актом-прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025; платіжними інструкціями в національній валюті від 10.06.2025 №457, №468, від 11.06.2025 №469, №470, від 19.06.2025 №478, №479, від 25.06.2025 №483./а.с.70-81/

До позовної заяви позивачем надано: Порядок дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, затверджений наказом директора товариства №20_11/2021/а.с.27-33/; Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», редакція Правил діє з 04.02.2022/а.с.22-25/; Алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів/а.с.35-36/

На підтвердження розміру стягнення позивачем надановиписку з особового рахунку та розрахунки заборгованості за кредитним договором №154649041, складені: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період із 13.02.2022 по 05.05.2022, за яким: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 2928,00 грн; ТОВ «Таліон Плюс» за період із 05.05.2022 по 20.12.2023, за яким: заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 9657,60 грн./а.с.82-84/

29.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Додатково направлено виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період із 13.02.2022 по 18.02.2022, яка містить зарахування на суму 12000,00 грн. Зазначено, що номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період із 13.02.2022 по 18.02.2022 - фінансовий номер телефону НОМЕР_6 . Номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_6 . Додатком є виписка по рахунку № НОМЕР_4 за період із 13.02.2022 по 18.02.2022./а.с146-148/

Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору та його неналежне виконання позичальником, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, які підлягають стягненню у межах строку дії договору, виходячи із розміру процентної ставки 2,10% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків протягом строку дії кредитного договору, а саме 30 днів, виходячи з розміру процентної 2,10% у день від суми кредиту за кожен день користування ним становить: 7560,00 грн (12000,00 (тіло кредиту) х2,10% = 252,00 грн (відсотки в день) х 30 дні).

Приймаючи до уваги викладене, районний суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені кредитним договором в сумі 7560,00 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з таких підстав.

Стосовно відступлення права вимоги за кредитним договором, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У відповідності до статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 (справа №10/5026/995/2012) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Як убачається із матеріалів справи, укладаючи договори факторингу, сторони цих договорів обумовили умову, яка полягає у тому, що передача права вимоги здійснюється за договорами факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, №30/1023-01 від 30.10.2023 та від 04.06.2025 №04/06/25-Ю - у день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, який відносно позичальника був складений та підписаний ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) 05.05.2022; між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) - 20.12.2023; між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» - 04.06.2025, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржника стосовно переданого права вимоги.

На підтвердження дотримання сторонами зобов`язання викладеної процедури позивачем надано: акти приймання-передачі Реєстру боржників за договором факторингу; акти приймання-передавання реєстру боржників; платіжні доручення.

Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Із огляду на викладене, колегія суддів відхиляє, як неспроможні, доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Стосовно стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем, як правонаступником кредитора, надано копію договору кредитної лінії №154649041 від 13.02.2022, який містить персональні дані відповідача, а також довідку первинного кредитора щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, яка містить наступні відомості: позичальник ОСОБА_1 , його персональні данні; договір №154649041 від 13.02.2022 10:34:17; сума кредиту - 12 000,00 грн.; строк кредитування: 30; процентна ставка - 1,81% в день; електронну адресу; номер телефону; зазначено, що договір відправлено позичальнику: 13.02.2022 10:33:28; одноразовий ідентифікатор - MNV8KA75; ідентифікатор відправлено позичальнику 13.02.2022 10:33:28; ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 13.02.2022 10:34:17; перерахування грошових коштів позичальнику: 13.02.2022 10:34:20./а.с.34/

Між тим, у справі відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, а також, що позичальник отримав та у стислі строки (упродовж 1 хвилини 11 секунд) ознайомився зі складними для розуміння та значними за обсягами договором та паспортом про споживчий кредит, а також використання ним одноразового ідентифікатора: MNV8KA75.

Обставини викладеного ставлять під сумнів добросовісність дій кредитора, який скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення кредитного договору на вкрай невигідних для нього умовах (очевидно завищений розмір базової відсоткової ставки на день), які відповідач не міг оцінити належно. Тоді як відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключають підстави вважати погодженим позичальником істотних умов кредитування, таких як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.

Доводів на спростування викладеного, матеріали справи не містять, а тому колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків слід відмовити за безпідставністю.

Між тим, наявні у справ дозволяють установити, що згідно із інформацією, наданою суду 29.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ) на яку здійснено переказ: 13.02.2022 у розмірі 12000,00 грн.

Доказів, які б спростовували факт отримання відповідачем 13.02.2022 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів у розмірі 12000,00 грн, матеріали справи не містять, як і доказів, які б підтверджували їх повернення товариству.

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 12000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості сторонами не надано. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Стосовно стягнення понесених позивачем правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «Юніт Капітал» в судах першої інстанції забезпечувалося адвокатом Тараненко А.І на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 та додаткової угоди №25770687189./а.с.85-87/

25.06.2025 складено Акт прийому-передачі наданих послуг, де наведено обсяг наданої допомоги: складання позовної заяви - 2 год./5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи - 2 год./1000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту - 1 год/вартістю 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації - 1 год/вартістю 500,00 грн, а всього 7 000,00 грн./а.с.88/

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді першої інстанцій становить 7 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №127/9918/14-ц.

Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000,00 грн. правничих витрат, понесених в суді першої інстанцій. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід змінити, відмовивши у стягненні заборгованості за відсотками, тим самим зменшивши розмір стягнення заборгованості із 19560,00 грн до 12 000,00 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, які склали 55%, шляхом взаємозаліку, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в розмірі 145,49 грн (1332,32 грн судовий збір за подачу позову - 1186,83 грн судовий збір за подачу апеляційної скарги), а також 3 000,00 грн витрат на правову допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції, а всього 3145,49 грн

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Олійник Лілею Михайлівною, - задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року- змінити, відмовивши у стягненні зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за відсотками.

Зменшити загальний розмір заборгованості, постановленої до стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за договором кредитної лінії №154649041 від 13.02. із 19 560,00 грн до 12 000,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 145,49 грн, а також 3 000,00 грн витрат на правову допомогу, понесених в суді першої інстанції, а всього 3145,49 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак