Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №754/829/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4347/26

Справа №754/829/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

Головуючої-судді - Панченко О.М.,

Секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Профіт Карітал", треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 (в особі свого представника - адвоката Яресько Т.В.) через «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, у 2025 році ОСОБА_1 з реєстру боржників дізналась, що щодо неї приватним виконавцем Малковою М. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2. Оскаржуваний виконавчий напис вчинено Приватним нотаріусом Головкіною Я.В. щодо стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 29 321,06 грн. Позивач вважає, що оспорюваний Виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в зв`язку з порушенням Приватним нотаріусом порядку вчинення оспорюваного Виконавчого напису, що є самостійною та достатньою підставою для визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (стала правова позиція, викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року по справі №910/10374/17). При ознайомленні з матеріалами Виконавчого провадження, Позивач дізналася, що оспорюваний Виконавчий напис був вчинений на підставі договору про надання позики від 23.06.2018 року № 604914, що був укладений між Позивачем та ТОВ «Комапаньойон фінанс». Щодо порушення процедури вчинення оспорюваного Виконавчого напису в частині не надсилання обов`язкового повідомлення-застереження про його вчинення. Позивач не отримувала від Відповідача позасудову вимогу щодо дострокового повернення кредиту чи повідомлення-застереження про те, що Відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу за Кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса. Позивач не підписувала із Відповідачем жодних договорів, в тому числі жодного нотаріально посвідченого договору, тому в принципі не могла знати про ймовірну заборгованість перед Відповідачем. Таким чином, очевидно, що оспорюваний Виконавчий напис вчинений з порушенням порядку його вчинення, в частині не надсилання обов`язкового повідомлення-застереження про його вчинення, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Щодо порушення процедури вчинення оспорюваного Виконавчого напису в частині перевірки безспірності заборгованості при його вчиненні. при вчиненні оспорюваного Виконавчого напису, як зазначає сам Приватний нотаріус, він керувався п.2 Переліку документів, який визнано незаконним та нечинним, а отже і сам оспорюваний Виконавчий напис було вчинено незаконно, що підтверджується чисельною судовою практикою. Таким чином, очевидно, що оспорюваний Виконавчий напис вчинений з порушенням порядку його вчинення, в частині перевірки безспірності заборгованості при його вчиненні, що є підставою для його визнання таким, що не підлягає виконанню. Щодо порушення процедури вчинення оспорюваного Виконавчого напису в частині його вчинення на борговому документі, який не посвідчений нотаріально. При ознайомленні з матеріалами Виконавчого провадження, Позивач дізналася, що оспорюваний Виконавчий напис був вчинений на підставі Договору про надання коштів у позику від 23.06.2018 року № 604914, що був укладений між Позивачем та ТОВ «Комапаньойон фінанс». Позивач жодного разу в житті не укладала жодного нотаріально посвідченого кредитного договору чи договору позики, тому очікувано, що Кредитний договір також не міг бути нотаріально посвідчений, що й було підтверджено при ознайомлені з матеріалами Виконавчого провадження - Кредитний договір, на якому було вчинено оспорюваний Виконавчий напис, та який був переданий Виконавцю на виконання, як підстава для відкриття Виконавчого провадження - не посвідчений нотаріально. Однак, як зазначалося вище, законодавством не передбачено можливість вчиняти виконавчі написи на боргових документах, що нотаріально не посвідчені. Враховуючи усе вищевикладене Позивач звертається до суду із даним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою представником позивача до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №27003 виданого 12.03.2021 р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Панченко О.М. від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання та забезпечено позов.

02.02.2026 року через «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

В судове засідання Позивач та його представник не з`явилися, в прохальній частині позову просили розглянути позовну заяву без їхньої участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у своєму клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутність та зменшити витрати на правничу допомогу до 1 500,00 грн.

Третя особа - приватний нотаріус у судове засіданні не з`явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Третя особа - приватний виконавець у судове засіданні не з`явився, про дату час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 20.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис №27003 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у загальному розмірі 29 321,06 грн. на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

29.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження за НОМЕР_3 за виконавчим написом №27003 від 12.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 29 321,06 грн.

Постановою приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. у рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 08.02.2024 року накладено арешт на кошти боржника.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 12.03.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Звертаючись у суд з цим позовом, ОСОБА_1 , серед іншого, посилається на те, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв`язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.

Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.

Вищевикладені обставини та підстави суд вважає достатніми для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відтак інші доводи позивача судом не оцінюються.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги на відповідача.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано копію Договору №26003 про надання правничої (правової) допомоги від 09.01.2026 року; Додаток №1 до Договору від 09.01.2026 року; Акт приймання-передачі послуг №1 від 22.01.2026 року; розрахункова квитанція про отримання Гонорару від 09.01.2026 року у розмірі 7000,00 грн.

Суд, враховуючи обставини справи, складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, пропорційності дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1597,44 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.ст. 50, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 158, 258- 265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Профіт Карітал", треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 27003 від 12.03.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Головкіною Я.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Профіт Карітал".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Профіт Карітал"(ЄДРПОУ - 39992082) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1597,44 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2026 р. у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко