Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №710/1782/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1782/25 Провадження № 2/710/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання - Шпиці О.Е.,

представника позивача - Лозової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Шполянської міської ради ОТГ до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про стягнення аліментів на утримання сина.

Аргументи учасників справи.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 покинула дитину після народження у відділенні новонароджених та недоношених дітей КНП «ЧОДЛ Черкаської обласної ради». Відповідачку вже позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, заробляє тимчасовими заробітками. Згідно з характеристикою старости Васильківського старостинського округу Дубини І.М. громадянка ОСОБА_1 за час проживання в с. Васильків зарекомендувала себе з негативної сторони: зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, бродяжить. Народила та залишила новонароджену дитину у пологовому будинку. Умови проживання незадовільні. Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї, матір`ю не створено належних умов для проживання дитини: будинок потребує ремонту, кімнати облаштовані елементарними меблями в незадовільному стані. У будинку сміття, недопалки цигарок. Дров для опалення будинку немає. Продукти харчування відсутні. На подвір`ї безлад. Речі першої необхідності відсутні. Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї від 30.10.2025 мати ОСОБА_1 не виконує батьківські обов`язки відносно сина, не має відповідних навичок здійснення догляду за сином та його подальшого виховання.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 29.12.2025 було відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.01.2026 було призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, заяв та клопотань до суду не подавала.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, встановлено факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 107 від 22.10.2025). Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_4 ; мати - ОСОБА_1 (а.с.5).

Відповідно до наказу Служби у справах дітей Шполянської міської ради ОТГ від 23.10.2025 №81/07-16, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 поставлено на первинний облік, як дитину, яка залишилася без батьківського піклування (а.с.9).

Згідно із наказу Служби у справах дітей Шполянської міської ради ОТГ від 23.10.2025 №82/07-16, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано на тимчасове проживання до патронатної родини ОСОБА_5 та його помічника ОСОБА_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на три місяці, в зв`язку з тим, що малолітня дитина знаходиться в складних життєвих обставинах (а.с.10).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ №693 від 06.10.2025 вирішено в актовому записі про народження вказати дані на дитину: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Васильків, Звенигородський район, Черкаська область, Україна. У графі відомості про матір вказати: ОСОБА_1 , про батька: ОСОБА_4 (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ від 07.11.2025 №744 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який відповідає інтересам дитини та є доцільним (а.с.12-13).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.10.2025 затвердженого начальником служби у справах дітей Шполянської міської ради ОТГ Кучерявої В.М. матір`ю не створено належних умов для проживання дитини: будинок потребує ремонту, кімнати облаштовані елементарними меблями в незадовільному стані. У будинку сміття, недопалки цигарок. Дров для опалення будинку немає. Продукти харчування відсутні. На подвір`ї безлад. Речі першої необхідності відсутні (а.с.14).

Згідно з характеристикою старости Васильківського старостинського округу Дубини І.М. від 28.10.2025 №141/02-16 громадянка ОСОБА_1 за час проживання в с. Васильків зарекомендувала себе з негативної сторони: зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, бродяжить. Позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Народила та залишила новонароджену дитину у пологовому будинку. Умови проживання незадовільні (а.с.15).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ №742 від 07.11.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Службі у справах дітей Шполянської міської ради ОТГ забезпечити подальше влаштування, утримання й виховання ОСОБА_2 (а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради ОТГ №743 від 07.11.2025, ОСОБА_2 влаштовано з 23.10.2025 на тимчасовий догляд та виховання в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_5 та його помічника ОСОБА_6 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 19.09.2025, ОСОБА_1 покинула дитину у відділенні новонароджених та недоношених дітей КНП «ЧОДЛ Черкаської обласної ради» (а.с.18).

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 13.03.2025 справа № 710/1727/24, провадження № 2/710/12/25 ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20-23).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Згідно зі ст. ст.18, 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтями 150, 151 СК України передбачені обов`язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 вказано, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав).

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Будь-яких доказів, щодо поважності причин невиконання батьківських обов`язків з боку відповідачки суду не надано, а тому, суд розцінює таку поведінку як свідоме нехтування виконанням батьківських обов`язків .

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши дані обставини, враховуючи інтереси малолітньої дитини, приймаючи до уваги ставлення відповідачки до виконання своїх батьківських обов`язків, суд вважає, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав є обґрунтованим та приходить до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також про стягнення аліментів на утримання сина.

Щодо вимоги про стягнення аліментів суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з позовом, позивачем заявлено дві вимоги: про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, тому з відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 150, 155, п.2 ч.1 ст. 164, ст. ст. 165, 180 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 263-265, 280-282,ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом до суду, тобто з 25.11.2025 та до повноліття дитини, які переховувати на особовий рахунок останнього.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші відомості про особу суду невідомі, судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Роз`яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 16 березня 2026 року.

Суддя С.С. Сивокінь