Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №570/1951/18 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1951/18

номер провадження 1-кп/570/23/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017180180001380 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне Рівненської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, із професійно-технічною освітою, непрацюючої, заміжньої, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

02 вересня 2017 року, близько 14 год. 55 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 80-100 км/год., по автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне, зі сторони м. Луцьк в напрямку м. Рівне, на 138 км + 600 м., вищевказаної автодороги, що в межах Рівненського району Рівненської області, поблизу смт. Клевань, в порушення вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (перед будь -якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не небезпеки іншим учасникам руху) під час зміни напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, а також у тому, що смуга руху на яку вона буде виїжджати вільна від транспортних засобів, в порушення вимог пункту 34.1. Правил дорожнього руху перетнула суцільну горизонтальну дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, на які в`їзд заборонено) після чого раптово та в безпосередній близькості перед зустрічним транспортним засобом виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався зі швидкістю близько 70-80 км/год. по правій смузі руху зі сторони м. Рівне у напрямку м. Луцьк, і який не мав можливості уникнути зіткнення по незалежним від нього технічним причинам.

У подальшому ОСОБА_4 допустила виїзд автомобіля Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праву смугу руху, зі сторони м. Луцьк у напрямку м. Рівне, де допустила зіткнення з автомобілем «КАМАЗ 53212», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «ГКБ 8551», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався зі швидкістю близько 55 км/год. позаду автомобіля «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у попутному із ним напрямку, та який перебуваючи у аварійній ситуації - зіткнення транспортних засобів, з метою уникнення зіткнення із вказаними автомобілями здійснював їх об`їзд, і який не мав технічної можливості уникнути зіткнення по незалежним від нього технічним причинам.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди: потерпілому - водію автомобіля «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому діафізу лівої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням уламків з наявністю рани по латеральній поверхні в середній третині; рани по латеральній поверхні в нижній третині лівого стегна; множинних саден в проекції колінного суглобу та по внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна, які відносять до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; потерпілій - пасажиру автомобіля ««ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота з розривом селезінки (що призвело до її видалення) та надриву селезінкового кута поперечно-ободочної кишки, ускладненою внутрішньою кровотечею; забійно-рваної рани верхньої третини лівої гомілки, ускладненою кровотечею, які відносять до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; потерпілій - пасажиру автомобіля «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому діафізу (тіла) лівої стегнової кістки із зміщенням з наявністю двох ран в середній третині та закритого перелому лівої великогомілкової кістки в середній третині, забійної рани верхньої губи зліва, які відносять до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; потерпілій - пасажиру автомобіля «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого травматичного вивиху проксимального кінця правої стегнової кістки на фоні вродженого вивиху стегна з відсутністю його головки та гіпоплазією шийки, закритого застарілого перелому шийки правої стегнової кістки із зміщенням, закритої черепно- мозкової травми у вигляді струсу головного мозку поєднаної із зовнішніми ушкодженнями м`яких тканин: забійно-рваних ран підборіддя та лівої щоки, гематоми повік лівого ока з частковим сукон`юнкгиваним крововиливом лівого ока, які відносять до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я; водію автомобіля Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , заподіяно тяжке тілесне ушкоджень по критерію небезпеки для життя; а автомобілі: Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Камаз 53212», реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнали механічних пошкоджень.

Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, які передбачають, що перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, з технічної точки зору, перебувають у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно-небезпечними наслідками, що настали.

Обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнала повністю. Просить звільнити її від відбування покарання на підставі пункту в статті 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", вказуючи на те, що вона на момент вчинення інкримінованого діяння мала на утриманні малолітніх дітей та не позбавлена відносно них батьківських прав.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просить розглянути кримінальну справу та не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки підсудна вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю.

У відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що сторони у справі правильно розуміють зазначені обставини, сумнівів у добровільності їх позиції нема, останнім роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права на оскарження обставин, що не будуть досліджуватись, в апеляційному порядку.

Оцінюючи показання обвинуваченої, суд вважає що її вина у інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена повністю та її дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої слід віднести те, що вона у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяла розкриттю злочину, частково відшкодувала завдані збитки.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, яка обвинувачується у вчиненні необережного злочину, що не належить до категорії особливо тяжких, характеризується позитивно, раніше не судима, одруженій, має на утриманні малолітню дитину, не працює, добровільно частково відшкодувала завдану шкоду, значний час, який пройшов з моменту вчинення інкримінованого діяння, застосування відносно обвинуваченої примусових заходів медичного характеру, то їй слід призначити покарання за нижньою межею санкції ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, а також буде сприяти запобіганню вчиненню нею нових злочинів.

Окрім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов`язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 висловились про згоду застосувати до неї амністію, звільнивши її від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вона на момент вчинення інкримінованого діяння мала на утриманні малолітніх дітей та не позбавлена відносно них батьківських прав, обвинувачується у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлена.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.

Таким чином на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування основного покарання.

Згідно з ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016", звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судових експертиз у розмірі 10 781 (десять тисяч сімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок.

Речові докази по справі:

автомобіль «Камаз 53212», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з н/причепом марки «ГКБ 8551». реєстраційний номер НОМЕР_4 - визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - повернути власнику;

автомобіль Dacia Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 - визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - повернути власнику;

автомобіль «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 - визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання до вирішення питання по суті ОСОБА_5 - повернути власнику.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у сімі 400000 (чотириста тисяч) гривень залишити без розгляду, для розгляду питання в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1