Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №569/21802/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21802/25

1-кп/569/775/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12025186010000866 від 11.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

10.10.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження №12025186010000866 від 11.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвалою суду від 14.10.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

29.10.2025 закінчено підготовче судове засідання, кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

04 червня 2025 року, о 18 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Рівне за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , маючи протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом продажу в соціальній мережі «Фейсбук» 6 блоків цигарок «Ліфа ментол», заздалегідь не маючи у наявності зазначеного товару та не маючи наміру виконувати умови усного договору щодо його продажу, повідомивши потерпілій ОСОБА_5 неправдиву інформацію, заволоділа належними потерпілій грошовими коштами в сумі 3180 гривень, які остання перерахувала на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_4 , чим завдала потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_4 визнається судом винуватою у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

3. Позиції учасників судового провадження

Обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала повністю, підтвердила фактичні обставини вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, що викладені в обвинувальному акті, просила суд здійснювати розгляд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Їй роз`яснено та зрозуміло неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Під час її допиту в судовому засіданні пояснила, що дійсно 04.06.2025, близько 18 год 00 хв, за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , під приводом продажу в соціальній мережі «Фейсбук» 6 блоків цигарок «Ліфа ментол», заздалегідь не маючи у наявності зазначеного товару та не маючи наміру виконувати умови усного договору щодо його продажу, повідомила потерпілій неправдиву інформацію, заволоділа належними потерпілій грошовими коштами в сумі 3180 гривень, які остання перерахувала на банківську картку. У вчиненому розкаялася, просила суворо не карати та надати можливість виправитися.

Прокурор підтримала обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, просила суд, з урахуванням думки обвинуваченої, здійснювати розгляд, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої, відомостей щодо арештів та речових доказів. Прокурор не оспорила фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою, їй зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, міру покарання просила визначити на розсуд суду.

4. Мотиви суду

Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченою за ч. 1 ст. 190 КК України, повідомлення нею фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченої, документів щодо арештів та речових доказів.

При цьому, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою, не є складним, є одноепізодним, обвинувачена розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявила у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченої з цього питання.

Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків. Також суд враховує особу обвинуваченої, а саме те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання про наявність поведінці обвинуваченої щирого каяття суд бере до уваги, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення діяння, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що поведінка обвинуваченої ОСОБА_4 як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду не свідчить про справжність, щирість каяття, нею не вживались жодні дії щодо відшкодування заподіяної злочином шкоди, а формальне визнання вини суд оцінює як бажання обвинуваченої створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність щирого каяття в поведінці обвинуваченої ОСОБА_4 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченій необхідно призначити в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду.

На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобіганню скоєнню нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2025 накладено арешт на 2 (дві) банківські картки, а саме картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Techno» синього кольору imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 із сім-карткою.

Оскільки зазначений арешт на майно накладався з метою збереження речових доказів, враховуючи, що потреби у використанні як доказів вказаних речей немає, отже вказаний арешт належить скасувати.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи положення ст. 100 КПК України, речові докази по кримінальному провадженню: картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Techno», синього кольору із сім-карткою, мобільний телефон «Huawei», чорного кольору із сім-карткою, мобільний телефон марки «Redmi», синього кольору із сім-карткою, - суд вирішує повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2025 на 2 (дві) банківські картки, а саме картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Techno» синього кольору imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 із сім-карткою.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , картку «Укрсиббанк» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Techno», синього кольору із сім-карткою, мобільний телефон «Huawei», чорного кольору із сім-карткою, мобільний телефон марки «Redmi», синього кольору із сім-карткою, - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Суд на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6