Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №569/28648/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/28648/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Штогрін В.С., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.,

- зміст ст. 268 КУпАП., ОСОБА_1 - роз`яснено,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 215790, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., вбачається, що о 22 год. 55 хв., 13.12.2025, в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім`ї, а саме умисно вчинила дії психологічного та економічного характеру, а саме чинила психологічний тиск, погрожувала відібрати майно та дітей, ображала, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Штогрін В.С. заперечила щодо протоколу, оскільки він складений працівниками поліції лише зі слів ОСОБА_2 без урахуванням усіх обставин справи. Суду повідомила, що ОСОБА_1 не вчиняла відносно ОСОБА_2 дій, які б мали ознаки домашнього насильства. Між подружжям наявний цивільно-правовий конфлікт, що виник у зв`язку з розірванням шлюбу, поділом майна та проживанням у спірному житлі. Конфлікт має взаємний характер. Події 13.12.2025 є епізодом побутової суперечки, а не проявом умисного психологічного чи економічного насильства та не може вважатися домашнім насильством. Жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які вказують на ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до протоколу не долучено. Просила суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення та просив суд притягнути його дружину ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також надав суду диск із відеозаписом.

Суд заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Суд приймає пояснення сторони захисту, оскільки, окрім заяви та пояснень ОСОБА_2 , доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила дії, зазначені у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілого наслідків, вказаних у цій статті, суду не надано.

Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів наданих ОСОБА_2 , не підтверджується вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно нього. З даних відеозаписів слідує, що між подружжям наявний сімейний конфлікт.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об`єктивними доказами не підтверджено та спростовано поясненнями, доказами та дослідженими в судовому засіданні матеріалами про адміністративне правопорушення.

Суд також бере до уваги те, що протокол серії ВАВ № 215790, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складений на припущеннях та ніякими доказами не підтверджений.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов