Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №569/21397/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21397/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук Н.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Рівненській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП, РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.09.2025 року серії ЕПР1 № 457921, 18.09.2025 року о 18 год 58 хв в м. Рівне на перехресті вул. В.Червонія-Грушевського, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , та не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Peugeot, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого транспортний засіб по інерції скоїв зіткнення з транспортним засобом Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що в день події в м. Рівне на перехресті

вул. В.Червонія-Грушевського, керуючи транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_2 рухався по своїй смузі руху, середній, не змінюючи напрямку. На підтвердження надав судді фотодокази події. В крайній правій смузі рухався автомобіль Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_4 , який зупинився повертаючи праворуч щоб пропустити пішоходів, а за ним транспортний засіб Peugeot, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка не впоралася з керуванням, оскільки хотіла проскочити між бусом і його транспортним засобом. Не очікуючи, що бус загальмує, пропускаючи пішоходів, здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Свою вину у вчиненні ДТП категорично заперечив. Вказав, що жодних правил ПДР не порушував. Стаж керування транспортними засобами становить більше 20 років. Вважає, що саме дії водія транспортного засобу Peugeot, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 стали причиною скоєння ДТП. Окрім того зауважив, що жодних свідків ДТП працівниками поліції допитано не було, хоча їх було достатньо. Вказав також, що з невідомих йому причин, протокол був складений лише на нього, що свідчить про упередженість працівників поліції у його винуватості. Також зазначив, що при складанні протоколу біля ОСОБА_2 знаходився інструктор з водіння, під диктовку якого вона написала пояснення та який був знайомий з працівниками поліції, що й могло спричинити упереджене ставлення.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Гарголь В.В. під час розгляду справи вказав, що його підзахисний ОСОБА_1 жодних правил дорожнього руху не порушував, оскільки в день події на перехресті вулиць В. Червонія-Грушевського рухався транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_2 в середній смузі для руху, яка надає право проїзду перехрестя лише в напрямку прямо, зі швидкістю 10 км/год. Не доїжджаючи 15 метрів до перехрестя перед стоп-лінією, яка знаходиться перед світлофором, ОСОБА_1 відчув дотичне бічне зіткнення з автомобілем Peugeot під керуванням ОСОБА_2 після чого побачив, що автомобіль Peugeot здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген. Зазначив, що схема місця ДТП не є належним та достовірним доказом, оскільки має суперечності, на ній зафіксована неправильна дорожня обстановка, а саме: місце зіткнення транспортних засобів Peugeot і MAN по відношенню до правого краю проїжджої частини становить 1,4 м що, враховуючи ширину автомобілів, є неможлиим, оскільки це призвело б до летальних наслідків; дорожня розмітка згідно з схемою ДТП має дві смуги руху у попутному напрямку, з яких крайня ліва має ширину 3,3 м, а права має ширину 5,8 м, коли насправді на момент ДТП було три рівні широкі смуги для руху, на яких була відсутня розмітка; на схемі ДТП не відображено частин зіткнення транспортних засобів Peugeot і MAN. Зазначив, що характер ушкоджень автомобіля Peugeot під керуванням ОСОБА_2 та відсутність пошкоджень у транспортного засобу MAN вказують, що саме водій ОСОБА_2 не дотрималася бічного інтервалу та змістивши свій автомобіль вліво, здійснила дотичне зіткнення з автомобілем MAN. Фотодокази, долучені до матеріалів справи підтверджують, що MAN під керуванням ОСОБА_1 не змінював напрямку руху та зупинився після ДТП на своїй смузі руху, оскільки навіть при найменшому повороті передніх коліс вправо-передня частина кабіни автомобіля MAN змістилася б на значну відстань вправо. Відтак, при зміні напрямку руху MAN, зважаючи на габарити автомобіля, мало б місце інше його розсташування на дорозі. Крім того, фотодокази підтверджують наявність сторонніх осіб, які могли бути допитані працівниками поліції в якості свідків, однак з невідомих причин допитані не були. Заперечуючи пояснення потерпілої ОСОБА_2 щодо того, що після удару автомобілем MAN її автомобіль Peugeot відкинуло на автомобіль Фольксваген, що спричинило зіткнення зазначив, що відстань від місця зіткнення тз MAN з тз Peugeot до місця зіткнення тз Peugeot з тз Фольксваген становить 15 метрів, що давало можливість водію ОСОБА_4 застосувати екстренне гальмування для його уникнення, чого вона не зробила. Просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки жодними належними та допустимими доказами вина його підзахисного не підтверджена.

ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснила, що в день події вона, керуючи автомобілем Peugeot, стояла в правій крайній смузі руху. Раптово її автомобіль відкинуло на автомобіль Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Жодних правил дорожнього руху вона не порушувала. Стаж керування транспортним засобом - 3 роки. Надала фотодокази події. Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Представник ОСОБА_2 адвокат Дупак В.Г. надав судді письмові пояснення, в яких зазначив, що водій автомобіля MAN ОСОБА_1 рухаючись прямо, перетинаючи перехрестя вулиць В.Червонія-Богоявленська-Грушевського, усвідомлюючи, що на даному відрізку занадто вузька дорога для руху його автомобіля, враховуючи наявність транспортних засобів у лівій полосі, яка дозволяє поворот ліворуч та розворот з вулиці В. Червонія на вул. Грушевського на наявність транспортних засобів у правій полосі, яка дозволяє рух праворуч на вулицю Богоявленська здійснив різкий маневр (виворіт) керма) праворуч, оминаючі автомобілі, в результаті чого зачепив правою частиною транспортний засіб здійснив різкий маневр праворуч, оминаючи автомобілі, в результаті чого зачепив правою частиною транспортний засіб Peugeot 3008 НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_1 не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував присутність автомобіля Peugeot у «мертвій зоні» з правого боку. Внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_1 всі транспортні засобі отримали механічні пошкодження. Просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки саме він недотримався безпечного інтервалу при проїзді перехрестя. Разом з тим, погодився із захисником ОСОБА_1 адвокатом Гарголем В.В. щодо того, що схема, долучена до протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсним обставинам ДТП.

Потерпілий ОСОБА_3 для розгляду справи до суду не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи шляхом телефонограми, однак щодо повідомлень на 06.02.2026 та 19.02.2026 року його абонентський номер на виклики не відповідав.

Свідок ОСОБА_5 , показав судді, що з ОСОБА_4 він перебуває в дружніх стосунках, працює автоінструктором, в день події перебував у автомобілі Peugeot під керуванням ОСОБА_2 на передньому правому сидінні. Рухаючись в крайній правій смузі доїжджаючи до перехрестя вулиць В. Червонія-Грушевського-Богоявленська перед їх автомобілем зупинився білий Фольксваген щоб пропустити пішохода. Рухаячись прямо, побачив тінь від автомобіля ліворуч і відчув боковий удар, після чого сказав Ірині гальмувати, та їх автомобіль відкинуло на автомобіль Фольксваген.

12 грудня 2025 року суддею винесена постанова про призначення авто технічної експертизи за клопотанням ОСОБА_1 . Однак, в судовому засіданні 28 січня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Гарголь В.В. від проведення експертизи відмовився, зважаючи на неможливість виконання клопотання експерта для проведення експертизи, в тому числі забезпечення огляду транспортних засобів в такому ж самому стані, в якому вони знаходилися після ДТП, оскільки учасник ДТП, який керував транспортним засобом Фольцваген, д.н.з. НОМЕР_4 , на зв`язок не виходить.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 його захисника адвоката Гарголя В.В., потерпілої ОСОБА_2 , її представника адвоката Дупака В.Г., свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до такого висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно з вимогами пункту 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, надано наступні доказа, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 457921 від 18.09.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Орган уповноважений на складання протоколу повинен довести належними та допустимими доказами вину особи.

Суддя наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу. Орган уповноважений на складання протоколу повинен довести належними та допустимими доказами вину особи.

В сукупності досліджених суддею доказів також встановлено, що схема місця ДТП від 18.09.2025 року також не може бути визнана належним доказом у справі, оскільки не відповідає дійсним обставинам ДТП та має розбіжності, що не заперечується як ОСОБА_1 , його захисником адвокатом Гарголем В.В., так і представником ОСОБА_4 адвокатом Дупаком В.Г., а також фотодоказами з місця ДТП, наданими сторонами.

Покази потерпілої ОСОБА_4 надані під час розгляду справи, та письмові пояснення, долучені до матеріалів справи різняться між собою. Так, під час розгляду справи ОСОБА_4 надала судді пояснення, що в момент ДТП її автомобіль стояв, а в письмових поясненнях, вказала, що рухався зі швидкістю 25 км/год, що підтвердив свідок ОСОБА_5 .

Покази свідка ОСОБА_5 не підтверджують вину ОСОБА_1 , а лише підтверджують факт ДТП.

З фотодоказів події, наданих сторонами не вбачається порушення ОСОБА_1 вимоги

п. 13.1 ПДР, оскільки його транспортний засіб перебуває на своїй, середній смузі руху, яка дозволяє рух прямо, на достатній відстані від транспортного засобу Peugeot, а відстань від правого краю проїжджої частини до автомобіля Peugeot є достатньою для можливості уникнення зіткнення.

Суддя також критично оцінює доводи представника ОСОБА_4 адвоката Дупака В.Г. щодо того, що ДТП сталося внаслідок здійснення різкого маневру (виворіт керма) праворуч водієм ОСОБА_1 , оскільки він не був ні свідком ні учасником події, а тому його доводи є припущеннями і не підтверджуються жодними доказами.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як то відеозапис події або пояснення свідків ДТП, судді надано не було, оскільки свідки не залучалися.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів cуд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами.

Зважаючи на викладене вище, суддя дійшла висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження «поза розумним сумнівом» вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, вказаних в протоколі, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 38, 124, 247, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Наталія ГОРДІЙЧУК