Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №530/227/25 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № Справа № 530/227/25

Номер провадження 2/530/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Бедюх Н.І., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за зміненими позовними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником адвокатом Омельченко М.О. до Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив :

До Зіньківського районного суду Полтавської області 03.02.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданий їх представником адвокатом Омельченко М.О. до Опішнянської селищної ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження (а.с.46).

02.07.2025 року від представника позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Омельченка М.О., надійшла позовна заява про про зміну предмету позову і позовних вимог у позові про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року клопотання представника позивачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Омельченка М.О., про зміну позовних вимог задоволено.

З заяви про зміну позовних вимог вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Попівка Зіньківського району Полтавської області помер дід позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , батько їхньої матері ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . На день смерті ОСОБА_4 залишилося його спадкове майно, яке складалося, зокрема, із: земельної ділянки площею 4,3742 га, кадастровий номер 5321384800:00:024:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 058687, виданого Зіньківською райдержадміністрацією Полтавської області 30 липня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 290 та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки, виданої приватним підприємством Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 06.11.2024 № 12118: згідно матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 01.10.2024 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , (стара адреса: АДРЕСА_1 ), станом на 31.12.2012 р. в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 91 зареєстровано право власності за головою колгоспного двору ОСОБА_4 , підстави виникнення права власності свідоцтво на право особистої власності, видане виконкомом Попівської сільської ради народних депутатів від 01.06.1989 р. № 91. Але сталося так, що вищевказане свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було втрачено.

Згідно з довідкою № 108 від 23.01.2025 р., виданою виконавчим комітетом Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області, домоволодіння в АДРЕСА_1 , згідно господарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 01.07.1990 року відносилося до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору були: голова двору - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_6 .

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу Української РСР, який бу чинним на час виникнення даних правовідносин, майно колгоспного двору належало йог членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Згідно із частиною 2 статті 123 Цивільного кодексу Української РСР розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Інститут суспільної групи господарств колгоспний двір був припинений 15.04.1991 відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ та набрання чинності Закону України «Про власність». До правовідносин про захист права приватної власності, що виникли до прийняття Закону України «Про власність», тобто до 15 квітня 1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Відповідно до розяснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку у його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (у цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі та навчання в учбовому закладі, хвороба); 6) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили право на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Як зазначено вище, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , (стара адреса: АДРЕСА_1 ), на підставі свідоцтва на право особистої власності, виданого виконкомом Попівської сільської ради народних депутатів від 01.06.1989 р. № 91, яке втрачено, зареєстровано право власності за головою колгоспного двору ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з вищевикладеного, члени колгоспного двору: дружина ОСОБА_4 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його син ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя мали право на частку майна, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, але свої частки в нерухомому майні, яке знаходиться в житловому домоволодіння в АДРЕСА_1 , яким ОСОБА_4 володів на підставі свідоцтва на право особистої власності, виданого виконкомом Попівської сільської ради народних депутатів від 01.06.1989 р. № 91, не виділили і право власності на належні їм частки у належному їм майні колгоспного двору у вказаному житловому будинку документально не оформили.

Відповідно до пункту 11) частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі смерті власника.

Статтею 1226 Цивільного кодексу України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Заповітом, посвідченим 27 жовтня 2016 року секретарем Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області Масюк О.О., ОСОБА_4 заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,37 га, кадастровий номер якої 5321384800:00:024:0005, відповідно державного акту серії ПЛ № 058681, онукам – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

22 січня 2021 року позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун А.Ю. були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом кожному на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,3742 га, кадастровий номер 5321384800:00:024:0005, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 058687, виданого Зіньківською райдержадміністрацією Полтавської області 30 липня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 290.

Одночасно позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом спадкодавця ОСОБА_4 за правом представлення, відповідно до статті 1266 Цивільного кодексу України, так-як їхня мати і дочка спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 .. Тобто вони прийняли спадщину спадкодавця ОСОБА_4 за заповітом і за законом. Син спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , який станом на 01 липня 1990 року був членом колгоспного двору за вищевказаною адресою, спадщину спадкодавця ОСОБА_4 не приймав і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкова справа після його смерті не відкривалася. ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Попівка Полтавського району Полтавської області померла ОСОБА_5 . Згідно з довідкою № 124 від 27.01.2025 р., виданою Опішнянською селищною радою Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Проживала одна.

У встановлений законом строк спадкоємець за законом ОСОБА_5 , її онука ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівця С.В. із заявою про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_5 .. Спадкова справа після померлої ОСОБА_5 заведена 14.08.2023, номер у Спадковому реєстрі: 71085663, номер у нотаріуса: за № 85/2023. Позивач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_5 до нотаріуса не звертався.

В жовтні 2024 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вирішили нотаріально оформити своє право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, членами колгоспного двору також являлися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З цією метою вони звернулися до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун А.Ю., в провадженні якого знаходиться спадкова справа. цією метою вони звернулися до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального яка відкрита після смерті ОСОБА_4 .

В зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на даний житловий будинок відсутній, приватний нотаріус Піскун А.Ю. 17.12.2024 за № 132/02-14 надала заявникам інформаційну довідку в якій рекомендувала звернутися до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування на частку вищевказаного нерухомого майна після померлого як за співвласником зазначеного житлового будинку.

29 січня 2025 року спадкоємець за законом спадкодавця ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Москівця С.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , про те отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки немає правових підстав для цього.

На замовлення позивача ОСОБА_1 01 жовтня 2024 року в ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» паспорта на житловий будинок садибного типу за адресою: Полтавська область, виготовлено технічний Полтавський район, Опішнянська територіальна громада, с. Попівка, вулиця Коцюбинського Михайла, 11. В розділі «Характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами» технічного паспорта зазначено: А-1 житловий будинок рік спорудження 1967, Б літня кухня рік спорудження 1977, В гараж рік спорудження 1977, Г погріб вхідний рік спорудження 1971, Д сарай рік спорудження 1983, № 1 огорожа рік спорудження 1977, № 2 ворота рік спорудження 1977.

У довідці ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» віл 06.11.2024 року № 12118 також зазначено, що відповідно до матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження станом на 01.10.2024 року нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні. У цій же довідці зазначено, що інвентаризаційна вартість нерухомого майна, яке знаходиться в будинковолодінні за АДРЕСА_1 становить 117751 грн. Згідно з довідкою № 1516 від 13.11.2024 р., виданою Опішнянською селищною радою Полтавського району Полтавської області земельна ділянка загальною площею 0,2472 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не приватизована та перебуває у комунальній власності Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Таким чином, успадкувати в нотаріальному порядку частки садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого на АДРЕСА_1 позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мають змоги, так як відсутній правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на дане нерухоме майно.

В підготовче судове засідання 12.03.2026 року позивачі та їх представник адвокат Омельченко М.О. не з`явилися, до суду подали заяву, в якій просили провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити їх (а.с. 185).

Представник відповідача Опішнянської селищної ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень проти позову не надали та просили суд задовільнити його, судові витрати в частині сплати судового збору просять покласти на позивачів (а.с. 176-177).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Піскун Аліна Юріївна не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 184).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (а.с. 10-12) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 13-15), згідно копії свідоцтва про народження та свідоцтва про розірвання шлюбу, їхніми батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ( а.с. 16-18). ОСОБА_7 та ОСОБА_8 25.09.1982 року зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.20). Батьками ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про народження, були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 19).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с.21).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Опішнянської селищної ради будинковолодіння в селі Попівка, вулиця Михайла Коцюбинського, 11, Полтавського району Полтавської області згідно по господарської книги № 33, особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 01.07.1990 року відноситься до типу колгоспний двір, членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 - голова колгоспного двору, ОСОБА_5 – дружина, ОСОБА_6 – син (а.с. 25). ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , спадкова справа після його смерті не відкривалася (а.с. 32). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 (а.с. 33). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 (а.с. 33). Згідно заповіту та свідоцтв про право на спадщину за заповітом і витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спадкоємцями ОСОБА_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 26-30). Приватний нотаріус Москівець С.В. відмовив у видачі свідоцтва про про право на спадщину від 29.01.2025р. за № 18/01-16 на жиловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи та зазначений будинок є майном колгоспного двору (а.с. 37) .

На звернення позивача до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу АДРЕСА_1 , який складається з позначених у технічному паспорті на будинок садибного типу наступними літерами: А-1 житлового будинку, Б літньої кухні, В гаража, Г погріба вхідного, Д сараю, № 1 огорожі, № 2 воріт (а.с. 23, 38-42).

Оскільки в поза судовому порядку позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть отримати спадкові документи, тому звернулися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями після смерті діда, ОСОБА_4 ..

У відповідності до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Опішнянської селищної ради будинковолодіння в АДРЕСА_1 , згідно по господарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 01.07.1990 року відноситься до типу колгоспний двір, членами колгоспного двору були: члени колгоспного двору: голова двору - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_6 . Таким чином, записи в по господарській книзі підтверджують те, що ОСОБА_4 за свого життя у встановленому законом порядку набув право власності на спірний житловий будинок, а тому дане право може виступати об`єктом спадкування в цілому .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ст 1266 ЦК внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Одночасно позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом та за законом спадкодавця ОСОБА_4 за правом представлення, відповідно до статті 1266 Цивільного кодексу України, так-як їхня мати і дочка спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до відкриття спадщини спадкодавця ОСОБА_4 ..

Факт прийняття позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , підтверджується також витребуваними судом матеріалами спадкової справи (а.с. 61-71), тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та визнання права власності на житловий будинок за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в порядку спадкування.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 76 , 81 , 141, 200 , 258, 263, 264, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування на 1/2 частку нерухомого майна, яке знаходиться в будинковолодінні за АДРЕСА_1 , яке позначене на плані земельної ділянки технічного паспорта на житловий будинок садибного типу відповідними літерами, цифрами і знаками, а саме: А-1 житловий будинок, Б літня кухня, В гараж, Г погріб вхідний, Д сарай, № 1 огорожа, № 2 ворота, яким за життя володів спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за позивачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування на 1/2 частку нерухомого майна, яке знаходиться в будинковолодінні за АДРЕСА_1 , яке позначене на плані земельної ділянки технічного паспорта на житловий будинок садибного типу відповідними літерами, цифрами і знаками, а саме: А-1 житловий будинок, Б літня кухня, В гараж, Г погріб вхідний, Д сарай, № 1 огорожа, № 2 ворота, яким за життя володів спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО. В. Ситник