Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №372/7206/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/7206/25

Провадження 2-754/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

16 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову вказав, що 21.10.1989 року зареєстрував шлюб з відповідачкою, від якого мають двох повнолітніх синів. Однак, спільне життя не складається, відповідачка не приділяє належної уваги своїй сім`ї, тому сторони проживають окремо, а шлюб існує формально. За таких обставин просить розірвати даний шлюб та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді від 29.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подала, причини неявки суду не повідомила, із заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до порядку, встановленого ст. ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 21.10.1989 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин матеріали справи не містять.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності із ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, неявку відповідача суд розцінює як небажання зберегти сім`ю, а тому вважає, що подальше збереження шлюбу подружжя суперечить інтересам позивача, у зв`язку із чим підлягає розірванню.

За ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн.

Однак, суд приходить до висновку, що зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір (Постанова КАС ВС від 26.06.2023 року №160/16902/20).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Разом з цим, відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 4, 12, 81, 197, 258,280-282, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 жовтня 1989 року Трипільською сільською Радою Обухівського району Київської області, актовий запис № 30.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 березня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць