Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №367/1426/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1426/26

Провадження по справі № 1-кп/367/760/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026116040000010 від 23 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, українця,з повною середньою освітою, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

09.12.2024 року вироком Ірпінського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України,

У С Т А Н О В И В:

1.Суть обвинувачення.

22.01.2026, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ідучи по вулиці Богдана Хмельницького, що в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, на землі (точне місце судовим розглядом не встановлено) помітив полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору. Переконавшись, що виявлена ним речовина, являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, у ОСОБА_6 , виник прямий умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання зазначеної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено для власного вживання, без мети збуту.

Одразу після цього, ОСОБА_4 , знаходячись в тому ж місці в той же час, реалізуючи

свій протиправний умисел, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», забрав вищевказаний зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP та помістив його до кишені правого рукава куртки, в яку був одягнений, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту та розпочав її незаконне зберігання.

У подальшому, ОСОБА_4 , 22.01.2026, близько 17 год. 30 хв., ідучи по вул. 6-та Лінія в місті Ірпінь Бучанського району Київської області, незаконно зберігаючи при собі кристалічну речовину білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту, яка за вищевказаних обставин ним незаконно придбана, біля будинку № 24 був зупинений працівниками поліції у порядку Закону України «Про Національну поліцію».

Після цього, 22.01.2026, у період часу з 18 год. 41 хв. по 18 год. 46 хв., працівниками поліції у ході огляду місця події виявлено та вилучено у ОСОБА_4 , кристалічну речовину білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP.

Згідно висновку експерта, кристалічна речовина, яка надана на дослідження, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,319 грама.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

2. Позиція учасників судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 309 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 71,72 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі.

Захисник просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, не пов`язане з позбавлення волі у вигляді штрафу.

3.Висновки суду.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , захисник та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 1 статті 309 КК України як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_4 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, розлучений, за місцем проживання характеризується формально нейтрально, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, про що свідчать: довідки-характеристики з місця проживання, довідки лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 309 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до кримінальних проступків.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення і знову вчинив кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який офіційно ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, не намагався пройти курс лікування від наркотичної залежності, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції статті.

На думку суду, інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

Суд не вважає за необхідне призначати покарання у вигляді штрафу, оскільки в матеріалах кримінального провадження не наведено жодних доказів на підтвердження будь - якого працевлаштування обвинуваченого та можливості сплати штрафу у разі його призначення, до того ж, призначення штрафу не буде мати ефекту перевиховання та виправлення.

Враховуючи, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення після постановлення відносно нього вироку 09.12.2024 року і до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд вважає необхідним призначити останньому покарання із застосуванням положень ст. 71,72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судової експертизи в сумі 2 674 гривні 00 копійок, що проводилась експертами КНДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 1 статті 309 КК України, статтями 100, 124, 194, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 309 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 09 грудня 2024 року та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 :

-не відлучатися із м. Ірпінь без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-пройти курс лікування від наркотичної залежності.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/111-26/3764-НЗПРАП від 26.01.2026 року в розмірі 2674 гривні 20 копійок.

Речові докази після набрання вироком законної сили – порошок – PVP, вагою 0,319 г, який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, порядковий номер запису №160 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1