Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №953/1374/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1374/26

н/п 2/953/1929/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Дяченка О.М.

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

представника позивача – адвоката Лихачової М.Б. (в режимі відеоконференції),

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Лихачова Маргарита Борисівна звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично проживає окремо. На даний час вона не працює, оскільки доглядає малолітню доньку. Відповідач матеріальної допомоги не надає, що стало підставою звернення до суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.20265 справу передано для розгляду судді Дяченку О.М.

Представник позивач – адвокат Лихачова М.Б., у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2025 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , прізвище після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 та ОСОБА_5 , про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 240.

Від шлюбу подружжя має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 05.12.2025).

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст. 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно з вимогами частини 4 статті 84 Сімейного кодексу України, право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 6 статті 84 Сімейного кодексу України, визначено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до вимог статті 77 Сімейного кодексу України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Відповідно до статті 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідач зі стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, який фізично здоровий, здатен працювати та отримувати доходи, інших обставин, що мають істотне значення не встановлено.

Згідно із ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач визначилася із способом стягнення з відповідача аліментів на своє утримання та просила призначити такі аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, відповідач не висловив будь-яких заперечень приводу задоволення позовних вимог.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням потреб дружини, відсутності доказів неможливості відповідача утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно приписів п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 11, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст. ст. 75, 77, 80, 84 СК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду, тобто з 09.02.2026, та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна, 20) грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 16.03.2026.

Суддя О.М. Дяченко