Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №462/1680/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/1680/25 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/811/2320/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИЛА:

10.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Просила стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» 40 174,24 грн страхового відшкодування та судові витрати.

Свої вимоги мотивувала тим, що 17.05.2024 о 14.25 на вул. Городоцькій, 367 у м. Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ІFА 25», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та транспортного засобу «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_1 . Учасники ДТП склали Європротокол. З метою відшкодування завданих збитків потерпіла 21.05.2024 звернулась до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про ДТП. Після огляду транспортного засобу їй запропоновано до виплати близько 25 000,00 грн. Однак, згідно з висновком №86 за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 19.08.2024, складеного судовим експертом Галамай Б.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , від виявлених при обстеженні 05.08.2024, внаслідок пошкодження 17.05.2024, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт становить 201 647, 15 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля на момент його пошкодження становить 0,70. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля становить 65 358,42 грн. 25.12.2024 ОСОБА_1 отримала від ТДВ «СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування у розмірі 25 184, 18 грн. Враховуючи наведене, виплачений відповідачем розмір страхового відшкодування не відповідає реальному розміру матеріального збитку, заподіяного їй внаслідок ДТП, відтак із ТДВ «СК «Альфа-Гарант» підлягає стягненню доплата страхового відшкодування у вигляді різниці між реальною вартістю відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля та виплаченим страховим відшкодуванням.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП – задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» в користь ОСОБА_1 36 974,24 /тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят чотири/ гривні 24 копійки страхового відшкодування.

Стягнуто Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» в користь ОСОБА_1 6891,40 грн судових витрат.

Рішення суду оскаржило ТОВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, щовідповідачем, на виконання вимог ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та за вирахуванням франшизи, було складено страховий акт, затверджено розрахунок страхового відшкодування та 25.12.2024 сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі - 25 184 грн 18 коп. З огляду на зазначене, відповідач виконав вимоги, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підставі Звіту № ЦВ/24/3031 від 23.12.2024, складеного оцінювачем, було здійснено розрахунок та виплату страхового відшкодування, у межах строку, встановленого п.36.2, ст.36 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач має довести вину страховика у невиплаті суми страхового відшкодування у строки та в тому розмірі, який він вважав необхідним для повного відшкодування шкоди. Вважає, що такі обставини позивач - не довів. Зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку страхової компанії здійснювати визначення розміру збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу, використовуючи звіти незалежного суб`єкта оціночної діяльності, проведеного на замовлення потерпілої особи. Позивач не наводить жодних конкретних порушень, які були допущені з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» при здійсненні розрахунку розміру заподіяної шкоди. Отже, враховуючи вищевикладене у ТДВ СК «Альфа-Гарант» відсутнє зобов`язання перед позивачем зі сплати страхового відшкодування, визначеного відповідно до Висновку № 86 від 19.08.2024, зробленого на замовлення позивача. Незгода позивача із виплаченою сумою страхового відшкодування не створює підстав для виникнення обов`язку у відповідача відшкодувати різницю між фактичним розміром завданої шкоди і виплаченою сумою страхового відшкодування. Крім цього, позивач не надав доказів документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу «Renault Magnum», д.н.з. НОМЕР_3 , що б свідчило про те, що суми страхового відшкодування недостатньо для відновлення пошкодженого транспортного засобу; Актів виконаних робіт та платіжних документів, з приводу проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не надано, а тому заявлені вимоги є безпідставними.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом положень вказаного Закону настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Під страховою сумою розуміється грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» убачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов`язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону.

Таким чином, п. 34.4 ст. 34 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення експерта або юридичні особи, у штаті яких є експерти для визначення розміру шкоди.

Судом встановлено, що 17.05.2024 о 14.25 на вул. Городоцькій, 367 у м. Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ІFА 25», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 .

Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується повідомленням про дорожню-транспортну пригоду, згідно з яким ОСОБА_2 свою вину у даному ДТП визнав /а.с. 6/.

Наведеним також стверджується, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_4 , та що транспортний засіб «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , у цій дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 /а.с.7/.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ІFА 25», номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу АТ-0003683177 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який також передбачає франшизу у розмірі 3 200,00 грн.

26.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про узгодження розміру та виплату страхового відшкодування /а.с. 8/.

25.12.2024 ТДВ «СК «Альфа-Гарант» перерахувало ОСОБА_1 25 184,18 грн /а.с.41/.

ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надало суду звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/3031 від 23.12.2024, згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику майна «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , внаслідок ДТП складає 31870,27 грн з ПДВ на вартість матеріалів та складових; вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/3031 від 23.12.2024, згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику майна «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , внаслідок ДТП складає 28 384,18 грн без ПДВ на вартість матеріалів та складових /а.с.57-67/.

Згідно з ремонтною калькуляцією №ЦВ/24/3031 від 23.12.2024 запасними частинами є: номерний знак п; підсилювач номерного знака п; дек гратка н бампера; підніжка н; ручка; фара пр в зборі; ремонтні роботи: обтічник ц зняти/встановити; гратку радіатора зняти/встановити; ручку л на передні частині зняти/встанов; обидві фари зняти/встановити; фару пр замінити (демонт); спойлер бампера зняти/встановити вкл: обидва кути бампери зняти/встановити; дек накладку бампера п зняти/встановити; підніжку н бампера п з-в; декор гратку бампера п зняти/встановити (дек.накл бампера демонт); протитуманні фари відрегулювати; фари відрегулювати; номерний знак п зняти/встановити; бампер п ремонтувати; фара л в зборі ремонтувати; фарбування /а.с.68-69/.

Однак, позивач не погодилась з виплаченою ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сумою страхового відшкодування у розмірі 25 184,18 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надала висновок судового експерта Галамай Б.І. №86 від 19.08.2024, згідно якого: пошкодження автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 , виявлені після пошкодження 17.05.2024, які визначні при його обстеженні 05.08.2024 – зазначені у пункті 1.2 дослідницької частини даного висновку та відображені на фотографіях фототаблиць додатку; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 05.08.2024, внаслідок пошкодження 17.05.2024, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт, становить 201 647, 15 грн; ринкова вартість автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 на 17.05.2024 до моменту пошкодження становить 567 994,60 грн; коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 на момент його пошкодження 17.05.2024 становить 0,70; вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 05.08.2024, внаслідок пошкодження 17.05.2024, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт, становить 65 358,42 грн /а.с.17-24/.

Згідно з ремонтною калькуляцією №86 від 05.08.2024, необхідно провести ремонтні роботи: гратку радіатора зняти/встановити; гратку радіатора замінити (демонт) вкл: емблему типу перевстановити; обидві фари зняти/встановити; фару пр замінити (демонт); корпус фари п пр зняти/встановити вкл: обидва кути бампера зняти/встановити; бампер п замінити (демонт) вкл: гратку радіатора н, підніжки і додаткові фари перевстановити; протитуманні фари відрегулювати; фари відрегулювати; наклад капот Renault розіб/зібр замін; запасні частини: номерний знак п; підсилювач номерного знака п; бампер п; рама фари пр; підніжка н; гратка радіатора; фара пр в зборі; панель п л; панель п пр; наклад капот Renault /а.с.25 зворотна сторона – 26/.

Даний висновок відповідачем не спростовано.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, рішення мотивував тим, що на користь позивача підлягає стягненню різниця між визначеним судовим експертом розміром матеріальних збитків та виплаченою страховою компанією сумою, що становить 36 974,24 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Згідно ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Як убачається з поданого позивачем висновку експерта №86 за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 05.08.2024, судовий експерт Галамай Б.І. обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України та висновок згідно ч.5 ст. 106 ЦПК України підготовлено для подання до суду, що відповідає вимогам процесуального закону, щодо висновків експертизи, які виготовлені на замовлення сторони у справі.

Натомість Звіт про оцінку №ЦВ/24/3031 та розрахунок страхового відшкодування від 23.12.2024 ТДВ «СК «Альфа-Гарант», виконаний не експертом, особи, які його склали не були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та такий не складався для подання до суду.

Судом не встановлено обставин недотримання вимог закону експертом Галамаєм Б.І. при складанні висновку №86 або обставин, які виключають його участь у проведенні дослідження.

Даний висновок відповідачем також не спростовано, клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції не заявляв.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З урахуванням вищевказаних вимог процесуального закону, установлених судом обставин справи, з огляду на те, що висновок експерта одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги саме наданий позивачем висновок експерта і саме на основі його даних вирішив питання про розмір заподіяних збитків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги на рішення суду безпідставними, а тому вважає, що її слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено:16.03.2026.

Головуючий

Судді