Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №671/145/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/145/26

11 березня 2026 року

2/671/139/2026

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Фіщук А.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до припинення навчання.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідач є батьком її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.11.2013 з відповідача на користь позивача стягувалися аліменти в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 сину виповнилося 18 років, у зв`язку з чим виконавче провадження завершено.

З 01.09.2025 ОСОБА_4 навчається на 1 курсі денної форми навчання у Західноукраїнському національному університеті. Завершення навчання - 30.06.2029.

Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 124200,00 грн. та за І семестр позивачкою сплачено 16200,00 грн.

За проживання в гуртожитку оплачено 8000,00 грн.

Син не працює, стипендію не отримує, а тому потребує матеріальної підтримки зі сторони батька, який не забезпечує сина.

Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому надавати кошти на утримання сина.

Представник відповідача подала відзив на позов та зазначила, що спроби врегулювати питання добровільної фінансової підтримки зі сторони відповідача виявилися неможливими через поведінку позивачки. Протягом 2025 року відповідач передав особисто сину кошти на орієнтовну суму 17000,00 грн., а 24.02.2026 відповідач здійснив поштовий переказ через АТ «Укрпошта» у розмірі 2000,00 грн. на ім`я сина. З 25.05.2017 відповідач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на утриманні відповідача. Крім того, дружина отримує дохід на рівні мінімальної заробітної плати та має хронічні гінекологічні захворювання, які потребують регулярного медичного втручання. У ОСОБА_3 відсутній дохід, а також він страждає на епілепсію, проблеми з серцем та має ускладнення, спричинені перенесеною закритою травмою грудної клітки. Враховуючи викладене, відповідач вважає за можливе здійснювати щомісячні виплати на утримання дитини в розмірі 2000,00 грн.

Згідно відповіді на відзив позивачка просить задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що 24.05.2019 відповідач купив житловий будинок, що підтверджує платоспроможність відповідача, наявність та достатність у нього коштів. Аліменти в розмірі 5000,00 грн. будуть достатніми для забезпечення сина, можливість в подальшому оплачувати навчання та проживання сина. Позивачка з 2013 року хворіє гіпертонічною хворобою, з 2020 року ангіоміоліпома лівої нирки на що витрачаються кошти. Також, вказує на віддаленість місця навчання від місця проживання. Відповідач неофіційно тривалий час працює у ФОП ОСОБА_7 , має постійний та стабільний дохід.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, стверджувала про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти в розмірі 5000,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача зазначила, що матеріальний стан відповідача дозволяє сплачувати кошти в розмірі 2000,00 грн. щомісячно. У відповідача відсутні фінансові моливості сплачувати аліменти в розмірі, який визначено позивачкою.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 (відповідача у справі) та ОСОБА_1 (позивача у справі), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 виповнилося 18 років.

Згідно довідки № 26 від 13.01.2026 ОСОБА_8 навчається у Західноукраїнському національному університеті на 1 курсі освітнього ступеню бакалавр, денної форми навчання з 01.09.2025 по 30.09.2029.

Відповідно до Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 575284 від 12.08.2025 вартість навчання становить 124200,00 грн. за 4 роки навчання.

21.08.2025 ОСОБА_1 сплатила 8000 грн. за проживання в гуртожитку сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 сплатила 16200,00 грн. за навчання сина ОСОБА_8 , що підтверджується квитанціями.

Відповідно до ст. 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як зазначено ВС в постанові від 06.08.2018 № 748/2340/17 тлумачення статті 199 СК України дозволяє зробити висновок, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина 2 статті 200 СК України).

Згідно з статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, обов`язок доведення потреби в матеріальній допомозі та можливість батьків надавати таку допомогу лежить на позивачу.

Позивачкою до позовної заяви додано докази на підтвердження навчання сина в Західноукраїнському національному університеті на 1 курсі та необхідності оплати освітньої послуги для підготовки фахівців, що доводить потребу в матеріальній допомозі.

В той же час, позивачка не довела відповідними доказами можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 5000 грн.

В свою чергу, у відповідача створена нова сім`я, в якій ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_9 , протягом 2025 відповідач отримав 4700 грн. доходу, навчається в відокремленому структурному підрозділі «Гусятинський фаховий коледж» Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Суд наголошує на тому, що підставою для стягнення аліментів на дитину, яка після досягнення повноліття продовжує навчання є потреба дитини в матеріальній допомозі та можливість батьків таку допомогу надавати.

Кожен повинен довести ті обставини, на які він посилається.

За наслідками розгляду справи позивачкою не доведено можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 5000 гр щомісячно.

В той же час, враховуючи часткове визнання позову відповідачем в частині стягнення з нього аліментів в розмірі 2000,00 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 29 січня 2026 року до закінчення навчання - 30.06.2029, але не довше ніж до досягнення останнім 23 років.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник відповідача: адвокат Фіщук Альона Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса робочого місця: Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1.

Повний текст рішення виготовлено 16.03.2026.

Суддя