Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №608/493/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року Справа № 608/493/26

Номер провадження2-а/608/82/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 369 від 11.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 369 від 11.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві посилається на те, що в АІС «Оберіг» зазначено, що ОСОБА_1 має порушення правил військового обліку. Причина розшуку зазначено «Не стали на військовий облік за новою адресою», дата звернення до Нацполіції - «19.09.2025 року». 11 лютого 2026 року відносно нього ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була складена постанова № 369 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладення штрафу у сумі 17000 грн. При цьому, він самостійно прийшов до них, з метою скасування розшуку. Раніше не міг звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки 18.10.2005 року потрапив в ДТП, після якого не міг ходити, зараз ходить за допомогою милиць.

З постановою ОСОБА_1 не погоджується з огляду на наступне. В описовій частині постанови зазначено, що «11» лютого 2026 року біля 10-00 годин громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , прибув у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де під час уточнення військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, що громадянин ОСОБА_1 , не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 і на військовий облік військовозобов`язаних не став протягом семиденного терміну і по теперішній час не прибув для постановки на військовий облік.» На військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 перебуває приблизно з 12-13 червня 2025 року. В цей час він самостійно прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою стати на військовий облік за своїм новим місцем проживання. Його було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 і направлено на ВЛК, він пройшов ВЛК, дана інформація була внесена в реєстр «Оберіг», про що свідчить ВОД, в якому датою проходження ВЛК вказано 13.06.2025 року.

В оскаржуваній постанові міститься посилання на п. 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року. Але Постановою Кабміну № 1487 від 30.12.2022 року, на яку посилається т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , не регламентовані «Правила», вона містить «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». При цьому пункт 1 не містить підпункту 8, а тому з оскаржуваної Постанови не вбачається, що саме він порушив, яку норму законодавства. Зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 з 2000 року згідно законодавства. Логіку цього висновку зрозуміти взагалі неможливо, оскільки в 2000 році йому було 8 років. Тому незрозуміло, яке саме правопорушення утворює склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, в оскаржуваній постанові не зазначено дату, час та місце вчинення правопорушення, а також чітку норму порушеного закону.

Оскільки ОСОБА_1 почав мешкати за новою адресою, а саме: АДРЕСА_3 , тому приблизно 12-13 червня 2025 року самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов ВЛК 13.06.2025 року, і став на військовий облік. Підтвердженням того, що позивач мешкає за вказаною адресою з 09.06.2025 року є акт № 45 про встановлення факту проживання. Проте 19.09.2025 року відповідач подав звернення до Нацполіції з причини «Не стали на військовий облік за новою адресою». Крім того, у розшуку він перебуває з 19.09.2025 року, тобто датою виявлення, начебто адміністративного правопорушення, є 19.09.2025 року. Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 19.12.2025 року, однак спірна постанова винесена 11.02.2026 року, тобто адміністративне стягнення накладене на нього поза межами строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП. Враховуючи вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить скасувати постанову № 369 від 11.02.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити, а також стягнути судові витрати по справі.

В лютому 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідач категорично заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). З обставин справи та документів, наданих Позивачем та тих, що зберігаються у Відповідача та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається, що Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 13.06.2025 по теперішній час, є придатним до військової служби за станом здоров`я. Адресою місця проживання Позивача згідно відомостей ЄДРПВР зазначено: АДРЕСА_4 . Ця ж адреса вказана на сторінці 13 паспорта Позивача. Жодних інших відомостей про місце проживання, які б вважалися належним підтвердженням реєстрації чи декларування місця проживання, Позивачем не надано. Жодні акти сільських рад, пояснення третіх осіб не є належним підтвердженням реєстрації/декларування місця проживання особи. Відомості про порушення Позивачем правил військового обліку були внесені до ЄДРПВР ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки Позивач, маючи зареєстроване місце проживання у місті Тернопіль, не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП. З огляду на зазначені обставини, у Відповідача були фактичні та правові підстави для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувані у цій справі дії Відповідача є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України. Також відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення витрат на правову допомогу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у випадку, якщо суд схилятиметься до задоволення позовних вимог – повернути справу на новий розгляд.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Іванов О. А. в судове засідання не з`явилися, у позовній заяві просили розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі представника та відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

11 лютого 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 369 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.

За змістом вказаної постанови встановлено, що 11 лютого 2026 року біля 10-00 годин громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , прибув у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де під час уточнення військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, що громадянин ОСОБА_1 , не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 і на військовий облік військовозобов`язаних не став протягом семиденного терміну і по теперішній час не прибув для постановки на військовий облік.

Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника № 369 від 11 лютого 2026 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд також враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

У даній справі судом встановлено, що 11 лютого 2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що «11» лютого 2026 року біля 10-00 годин громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , прибув у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де під час уточнення військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, що громадянин ОСОБА_1 , не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 і на військовий облік військовозобов`язаних не став протягом семиденного терміну і по теперішній час не прибув для постановки на військовий облік, таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2025 від 16.02.2026 року на запит адвоката Іванова О. А. вбачається, що громадянин ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.06.2025 працівниками Національної поліції України як особа, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП та на виконання вимог абзацу 9 п. 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 169.05.2024 року № 560, був взятий засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 та направлений на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. За результатами проходження медичного огляду визнаний придатним до військової служби по графі ІІ статті 39 «в» розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Судячи із вказаної відповіді, наданої відповідачем, факт вчинення вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення спростовується.

Згідно військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 пройшов ВЛК 13.06.2025, причина звернення до Нацполіції – не стали на військовий облік за новою адресою, дата звернення 19.09.2025.

Оскільки позивач перебуває у розшуку з 19.09.2025 року, вказана дата є датою виявлення адміністративного правопорушення. Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності закінчився 19.12.2025 року.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

На думку суду, постанова № 369 за справою про адміністративне правопорушення від 11.02.2026 винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 без врахування вимог ч. 7 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням.

Про закінчення строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, наголошують у позовній заяві позивач та його представник.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 11 лютого 2026 року № 369 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Також суд вважає, що судові витрати слід покласти на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 210, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову № 369 від 11 лютого 2026 року про адміністративне правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Судові витрати по справі покласти на сторони, в межах ними понесених.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/493/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію рішення видано "____" ______________ 2026 року.

Секретар: