Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №608/368/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року Справа № 608/368/26

Номер провадження2-а/608/74/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позові вказав, що постановою №3641 від 13 жовтня 2025 року про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , його, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Згідно постанови № 3641 від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , oб 11 год 10 хв працівниками поліції доставлений до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 відповідно до інформації АІТС «ОБЕРІГ» з 23.09.2025 знаходиться в базі розшуку Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області по причині: не пройшов медичний огляд та не уточнив вчасно облікові дані після досягнення 25-річного віку, чим порушив вимоги підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 5 частини 10 статті 1 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання Калуського політехнічного фахового коледжу відділення економіко-технологічне (за кошти фізичних та юридичних осіб). Термін навчання - з 01.10.2025 до 30.06.2028.

Згідно військо-облікового документа ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та має відстрочку до 04 листопада 2025 року.

ОСОБА_1 вважає, що досягнення ним 25-річного віку не є «зміною облікових даних» у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а є юридичним фактом, що об`єктивно встановлюється та відомий державним органам.

З огляду на ці обставини, ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову неправомірною та просить поновити строк звернення до суду з даним позовом, оскільки, оскаржувану постанову він отримав 20 січня 2026 року, після адвокатського запиту у Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області, постанову у справі про адміністративне правопорушення №3641 від 13.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП визнати протиправною та скасувати; закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 подав відзив на позов, згідно з яким вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивач по досягненню ним 25-річного віку протягом семи днів зобов`язаний був з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебуває на обліку, для постановлення його на військовий облік військовозобов`язаного, отримання військово-облікового документа військовозобов`язаного, проходження медичного огляду. Взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних відбулося в автоматичному режимі Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних, резервістів. ІНФОРМАЦІЯ_2 була направлена повістка на зареєстровану адресу позивача, отримання якої ним не заперечується. Отже, позивач мав обов`язок з`явитися за викликом у строк та місце, зазначені у повістці, для уточнення персональних даних та військово-облікових даних військовозобов`язаного, для визначення призначення на особливий період , направлення для проходження медичного огляду, як це передбачено ч.10 ст.1 ЗУ №2235-ХІІ, ч.1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ, п.21 Порядку №560, пп 1 п.1 Правил№1487 та оновлення інших військово-облікових даних. Позивач на виклик ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, відповідних документів, які підтверджують поважність причин неприбуття, не надав, чим порушив наведені вище приписи законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Говзан М. М. в судове засідання не з`явилися. Адвокат Говзан М. М. подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Оскільки, всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України.

Розгляд справи проводиться за правилами письмового провадження, що передбачено ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що постановою № 3641 від 13 жовтня 2025 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , oб 11 год 10 хв працівниками поліції доставлений до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 відповідно до інформації АІТС «ОБЕРІГ» з 23.09.2025 знаходиться в базі розшуку Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області по причині: не пройшов медичний огляд та не уточнив вчасно облікові дані після досягнення 25-річного віку, чим порушив вимоги підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 5 частини 10 статті 1 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

20 січня 2026 року, після адвокатського запиту у Бучацький відділ державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області, позивач отримав оскаржувану постанову. Протокол №148 про адміністративне правопорушення від 01.10.2025 та постанова виносились без його присутності. Внаслідок таких обставин ОСОБА_1 пропустив строк на звернення до суду з даним позовом.

З досліджених письмових доказів, суд встановив, що відповідно до довідки №273 від 30.09.2025 ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання Калуського політехнічного фахового коледжу відділення економіко-технологічне (за кошти фізичних та юридичних осіб). Термін навчання - з 01.10.2025 року до 30.06.2028 року.

09 вересня 2025 року ОСОБА_1 була написана заява про видачу військово-облікового документу та 03 жовтня 2025 року було видано Військово-обліковий документ №210720219309659500010.

Згідно Військово-облікового документу, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Відстрочка діяла до 04 листопада 2025 року.

01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була надіслана повістка №562 ІНФОРМАЦІЯ_1 про явку 08 жовтня 2025 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення облікових даних.

01 жовтня 2025 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 , капітаном ОСОБА_3 було складено Протокол №148 про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що він, відповідно до інформації АІТС «ОБЕРІГ» з 23 вересня 2025 року знаходиться в базі розшуку Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області по причині: не пройшов медичний огляд та не уточнив вчасно облікові дані після досягнення 25-річного віку, чим порушив вимоги підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

У вищезазначеному Протоколі є посилання на ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Досягнення позивачем 25-річного віку не є зміною облікових даних у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивачу 18 вересня 2025 року виповнилося 25 років, що підтверджується паспортом громадянина України. Однак, під час доставлення позивача до РТЦК йому було повідомлено, що він з 23 вересня 2025 року перебуває у розшуку з підстав: не проходження військово-лікарської комісії, не уточнення військово-облікових даних.

Таким чином, рішення про розшук було прийняте через 5 днів після досягнення 25-річного віку, без належного повідомлення та без створення реальної можливості виконати відповідні обов`язки.

Розшук особи оголосили до настання дати, на яку вперше призначена явка повісткою. Станом на 23 вересня 2025 року обов`язок з`явитися ще не настав, тому розшук є безпідставним.

Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 180 КУпАП, обов`язок доведення вини покладається на орган, який притягає до відповідальності та усі сумніви тлумачаться на користь особи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервіста, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

Відповідно до п. 1.1 розділу 2 Наказу "Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України", медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: - до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); - військовослужбовців до військової служби; - військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; - військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення; - кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; - кандидатів до військової служби за контрактом; - кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; - військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДГВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; - військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах.

Відповідно до законодавства України, обов`язок проходження медичного огляду військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Дане положення викладене у ч. 3.1. розділу 3 Наказу "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України". Тобто, проходження ВЛК здійснюється виключно за направленням, яке позивачу не вручалося.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія або бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки проходження ВЛК здійснюється включно за направленням, яке позивачу не вручалося; рішення про розшук було прийняте через 5 днів після досягнення 25-річного віку, без належного повідомлення та без створення реальної можливості виконати відповідні обов`язки; розшук оголосили до настання дати, на яку вперше призначена явка повісткою, коли обов`язок з`явитися ще не настав.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд зазначає, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року , заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).

Згідно ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема, підлягають з`ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку, якщо рішення суб`єкта владних повноважень буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки, в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Позиція ОСОБА_1 зводиться до заперечень самого факту вчинення правопорушення, оскільки законом не передбачено оновлення військово-облікових даних по джосягненню 25-річного віку, отже ця обставина входить до предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не доведеним.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, що відповідає нормам закону.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 210, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 122, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 3641 від 13 жовтня 2025 року.

Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 13 жовтня 2025 року №3641 про накладення адміністративного стягнення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а провадження по справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного судучерез Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «____» _____________року.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/368/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «_____»_______________року

Секретар: