Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №607/3210/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 Справа №607/3210/26 Провадження №3/607/1569/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю захисника – адвоката Білецького Н.Т., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584077 від 05.02.2026, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 05.02.2026 о 21 год. 07 хв. в м. Тернополі по вул. Руська, 1, керував транспортним засобом марки та моделі «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 7510 OIML» та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій ОСОБА_1 відмовився, чим, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

09.03.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Білецький Н.Т. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування таких вимог зазначив про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Просив врахувати, що з долученого до протоколу відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження вказаного огляду, а навпаки, наполягав на проходженні огляду, втім в присутності свого адвоката, який невдовзі мав прибути на місце зупинки, що працівниками поліції було залишено без уваги та передчасно розцінено такі дії ОСОБА_1 як невиконання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху. На думку захисника, ігнорування прохання ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за участю його захисника свідчить про порушення його конституційного права на захист, а відтак і наявність підстав для визнання усіх здобутих доказів у даній справі недопустимими. Крім того, просив врахувати відсутність у матеріалах справи доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 будь-яких передбачених Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 ознак алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 була безпідставною. За наведеного, та посилаючись на ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 247, 251, 268, 271 КУпАП , захисник просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні захисник Білецький Н.Т. висловив доводи, які є аналогічними поданому ним до суду клопотанні про закриття провадження та просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі по тексту – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту – Інструкція), затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 3 Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У відповідності до вимог п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.

У зв`язку з цим очевидно, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння має бути зафіксований об`єктивним даними і доведений поза розумним сумнівом сукупністю доказів, визначених ст. 251 КУпАП і оцінених відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, згідно з якою орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як видно, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584077 від 05.02.2026 з доданим до нього DVD-R диском з відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівників поліції; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM220010325, яке чинне до 20.11.2026; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 05.02.2026; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6619924 від 05.02.2026; розписку ОСОБА_2 від 05.02.2026: рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Борика В.Є. від 05.02.2026; довідку УПП в Тернопільській області ДПП від 06.02.2026.

Однак, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи, на переконання судді, не свідчать про невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак не підтверджують його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять належних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що у зв`язку із виявленням працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній ствердно погодився, втім висловив прохання пройти такий огляд у присутності його адвоката, який невдовзі мав прибути на місце зупинки. Надалі, уже за спливом близько 20-ти хвилин поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що розцінює його дії як ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та невиконання ним вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Таким чином, з даного відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було забезпечено об`єктивного з`ясування позиції ОСОБА_1 щодо його згоди або відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, натомість передчасно та безпідставно зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, хоча він такої відмови не висловлював, а навпаки, неодноразово наполягав на проходженні огляду у присутності свого адвоката, який, як видно, незабаром прибув на місце зупинки транспортного засобу.

Отже, зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини не вказують на відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як про це зазначено у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зловживання своїми процесуальними правами зі сторони ОСОБА_1 з переглянутого відеозапису також не вбачається.

Надаючи оцінку іншим наявним у матеріалах справи письмовим документам, суддя враховує, що такі також не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності доведеності факту його відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При вказаних обставинах, сам по собі складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, в частині підтвердження факту вчинення особою певних діянь, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Отже, обставини, викладені у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584077 від 05.02.2026, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи у суді.

Таким чином, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, та не доведено усі обставини, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З таких підстав, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення до ОСОБА_1 не застосовується, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Головуючий суддяІ. М. Царук