Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №601/284/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/284/26

Провадження № 1-кп/601/142/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026211010000006 від 01.01.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінально провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

13 березня 2025 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №697/4030/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В подальшому, достовірно знаючи про те, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/4030/25 від 13.03.2025, яка набрала законної сили, його притягнуто до адміністративної відповідальності, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати вказану постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, 23.12.2025 о 11 годині ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «SKODA SUPER B», р.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області з порушенням правил дорожнього руху, зокрема керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим. Відповідно, працівниками поліції відносно ОСОБА_3 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 23.12.2025 серії ЕНА №6397378 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та надав показання про те, що він був обізнаний з постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.03.2025 про те, що його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Однак, 23 грудня 2025 року керував автомобілем марки «SKODA SUPER B», р.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Старий Почаїв, порушив ПДР і був зупинений працівниками поліції. Зазначив, що щиро кається та просив призначити мінімальне покарання та врахувати що на його утриманні малолітні діти.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-копією постанови серії ЕНА №6397378 від 23.12.2025 інспектора Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 відповідно до якої на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч.5 ст.125 КУпАП у виді штрафу;

- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2025 року, справа №607/4030/25, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Постанова набрала законної сили 24 березня 2025 року;

- розпискою ОСОБА_7 від 23.12.2025 про отримання від працівників поліції автомобіля «SKODA SUPER B», р.н.з. НОМЕР_1 , яким керував чоловік ОСОБА_3 , для подальшого керування;

- довідкою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.02.2026 про те, що ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу, накладеного постановою від 13.03.2025, сплачено в повному обсязі, що стверджується квитанцією про сплату штрафу від 20.03.2025, яка знаходиться в матеріалах адміністративної справи №607/4030/25.

Надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_3 отримані у законний спосіб, тобто в порядку передбаченому КПК України і прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для цього кримінального провадження.

Отже, всі досліджені докази є належними і допустимими. Оцінивши їх у сукупності суд дійшов висновку, що обвинувачений винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік, стан здоров`я, а також, обставини, що пом`якшують покарання: визнання вини, щире каяття, сприяння встановленню істини у справі, утримання трьох малолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.

В контексті ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_3 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень доцільно призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі близькому до мінімального.

Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Долю речового доказу слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ, а саме лазерний диск з відео-файлами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий