Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №596/324/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. Справа № 596/324/26

Провадження № 1-кп/596/199/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026216110000041 від 27 лютого 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Чортків, Чортківського району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше судимого: вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.11.2024 за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, яке відбув 23 грудня 2025 року.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що 26 лютого 2026 року приблизно о 21:45 год., ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні спальної кімнати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході словесної суперечки із колишньою дружиною ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті особистих непорозумінь, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою застосування фізичного насильства до потерпілої, всупереч вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року, ступнею правої ноги наніс один удар в область чола ОСОБА_4 .

Внаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді рани та садна на чолі, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України, тобто заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12026216110000041 від 27 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з судовим розглядом обвинувального акта за його відсутності та відсутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 відповідно до ст.ст. 381,382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , надав письмову заяву, у якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлено в повному обсязі та не оспорює їх. Окрім цього, у вказаній заяві зазначив, що його згода на судовий розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі та участі його захисника є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, приймаючи до уваги заяву останнього, заяву потерпілої ОСОБА_4 , відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381,382 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження судом здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та кримінального провадження №12026216110000041 від 27 лютого 2026 року, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом та правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.2 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, наявність обставини, яка обтяжує покарання останнього - вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він за місцем фактичного проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.

За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в виді штрафу у межах, встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений проступок.

Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373-376, 381,382, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень у дохід Держави.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1