Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №944/6252/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6252/25

Провадження №3/944/109/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

за ч. 3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації курсант навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 , був відсутній на військовій службі в умовах особливого періоду без поважних причин з 21 години 15 хвилин 03 листопада 2025 по 01 годину 20 хвилин 04 листопада 2025 року на території військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Вказаними діями ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі заперечив. Долучив до матеріалів справи запис лікаря загальної практики-сімейної медицини, дата візиту – 03.11.2025 року.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив обставини, які викладені у протоколі та підтримав пояснення, надані ним 05 листопада 2025 року, згідно яких 03.11.2025 близько 21 години 15 хвилин, під час перевірки особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_3 , який самовільно залишив територію військового містечка N? НОМЕР_2 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , про що я доповів командиру навчального самохідного артилерійського дивізіону та організував розшукові заходи. 04.11.2025 біля 01 години 20 хвилин солдат ОСОБА_4 був виявлений патрулем військової частини НОМЕР_1 біля АДРЕСА_2 та повернутий до підрозділу, при цьому пояснити мотиви свого вчинку останній відмовився.

25 лютого 2026 року з Військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь запит від 10.02.2026, під час перевірки особового складу військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність на військовій службі солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив військове містечко « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_1 був виявлений патрулем військової частини НОМЕР_1 та був повернутий в розташування підрозділу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджується доказами, наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії А3618 №246 від 05 листопада 2025 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , актом відмови від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів.

Особливий період регламентується відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про загальну мобілізацію», Указів Президента України «Про введення воєнного стану», «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан та діє особливий період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Так, згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України: вимоги Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець (стаття 6 Загальних положень Статуту).

Водночас в порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ОСОБА_1 залишив територію військової частини без відповідного дозволу командира, без письмового повідомлення командира військової частини та був відсутній за місцем служби.

Щодо заперечень ОСОБА_1 , суд зауважує, що такі спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 та відповіддю на запит .Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2026.

Беручи до уваги викладене, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно п. 7 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст.38 цього Кодексу.

Враховуючи те, що адміністративне правопорушення мало місце 03 листопада 2025 року і на даний час закінчились строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, тому вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.

Суддя Д.Б. Поворозник