Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №456/895/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/895/26

Провадження № 2/456/1074/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Гребенюк В.Г. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 24.04.1999 у виконкомі Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області за актовим записом № 3.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом останніх років сімейне життя подружжя поступово погіршувалося, в результаті чого зникло взаєморозуміння, будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейні обов`язки. Подружні відносини фактично припинилися у 2017 році, а з квітня 2022 року позивач та відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу є таким, що суперечить інтересам позивача, тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 17.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.03.2026. Крім того, зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду в строк до 10.03.2026 оригінал свідоцтва про одруження із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.1999 виконкомом Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області /а.с. 17/.

23.02.2026 на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 24.04.1999 виконкомом Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області/а.с. 22-23/.

Розгляд справи відбувся 10.03.2026 без участі сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.

24.04.1999 у виконкомі Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області за актовим записом № 3було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 24.04.1999 /а.с. 23/.

Спільних неповнолітніх чи малолітніх дітей у сторін немає.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем та відсутності згоди останнього, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Встановивши дійсні мотиви розлучення та з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як сторони не підтримують шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, про що свідчать подані ними заяви, а тому позов підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 22.12.2017 /а.с. 12/.

Таким чином, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , будучи учасником бойових дій, звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 10.03.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, є дата складення повного судового рішення 13.03.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 247, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 24.04.1999 у виконкомі Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області за актовим записом № 3.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн /одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок/ на користь держави.

Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до Стрийського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для реєстрації факту розірвання шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 18.08.1999.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 06.06.2000.

Суддя Юлія ВАЛОВІН