Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №446/1980/25 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №446/1980/25

Суддя: Костюк У. І.

Справа № 446/1980/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

16.03.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківської Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька в ході розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП, клопотання представника відповідачки адвоката Олешка Тараса Орестовича про стягнення понесених судових витрат

встановив:

представник позивача адвокат Гафич І.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 74 637,01 грн. та моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 1211,20 грн., витрат, пов`язаних із отриманням професійної правничої допомоги, у розмірі 15 000,00 грн. та 4000 грн. 00 коп. витрат на складання оцінки збитку.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02.02.2026 в цивільній справі № 446/1980/25, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 881, 22 матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 448,32 судового збору 1454,40 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи та 5604 гривні витрат на правову допомогу. Розстрочено ОСОБА_2 виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02.03.2026 у цивільній справі № 446/1980/25. Стягнуто з ОСОБА_2 на дохід держави судовий збір у розмірі 1008,3 грн..

04.03.2026 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Олешко Т.О. подано клопотання про розподіл судових витрат, у якому просив суд стягнути з позивача ОСОБА_1 фактично понесені судові витрати на правову допомогу на користь відповідача ОСОБА_2 в розмірі 6332,00 грн. Подане клопотання мотивує тим, 02.03.2026 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області прийнято рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що в відзиві було зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат складає 10 000 грн., відтак звертається з відповідним клопотанням до суду, яке просить задоволити.

До вищевказаної заяви долучені відповідні докази на обґрунтування розміру понесених судових витрат.

16.03.2026 представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Гафич І.І. через підсистему «Електронний суд» надіслав заперечення на клопотання про розподіл судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи. У яких зазначив, що у справі наявна ціла сукупність обставин, що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів понесених витрат, відтак просив відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви — зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивачки, до 2 000,00 грн..

16.03.2026 представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Олешко Т.О. через підсистему "Електронний суд" надіслав заперечення щодо доводів представника позивачки відносно заяви про розподіл судових витрат. В яких просив відхилити заперечення адвоката Гафич І.І. на заяву про розподіл судових витрати від 07 березня 2026 року та постановити ухвалу, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 332,00 грн судових витрат.

Учасники процесу у визначену дату судового засідання, на розгляд справи не з`явились, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких умов, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи без участі осіб, які не прибули.

Дослідивши доводи клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу та докази на підтвердження таких, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 № 910/23210/17 вказав, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що 30.09.2025 року між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Олешком Т.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 143/2025.

Згідно додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №143/2025 від 30.09.2025 від 30.09.2025, ОСОБА_2 та адвокат Олешко Т.О. домовились, що за надання правничої допомоги гонорар становить 10 000 грн..

Згідно акту про прийняття наданих послуг від 03.03.2026, адвокатом АО “Вестлекс” в особі керуючого партнера, адвоката - Олешка Т.О. та ОСОБА_2 засвідчено надання АО “Вестфлекс” правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №141/2025 від 30.09.2025, розмір оплати за наданні послуги складає 10 000, 00 грн..

Відповідно до платіжного доручення № 0.0.4571220665.1 від 08.10.2025 ОСОБА_2 сплатила на рахунок адвоката АО “Вестлекс” - 10 000,00 грн.

Вирішуючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надану відповідачу суд враховує те, що наданий представником відповідача розрахунок відповідає умовам укладеного між сторонами договору та крім цього, відповідає вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тому витрати на правничу допомогу підлягають розподілу на рівні з іншими судовими витратами у справі.

Позов ОСОБА_1 до відповідача про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП було задоволено частково на 36,68 %, пропорційно відхилена частина позовних вимог, становить - 63,32 %.

При цьому, суд відхиляє надані представником позивачки заперечення щодо відмови у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат, оскільки такі, на думку суду не спростовують факту понесення відповідачкою судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, здійснені відповідачем витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. підлягають стягненню розміру пропорційно відхиленій частині позовних вимог, що становить 63, 32%, тому на користь відповідачки ОСОБА_2 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 332, 00 грн. (10 000 грн. – 63,32% = 6 332,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

клопотання представника відповідачки адвоката Олешка Тараса Орестовича про стягнення понесених судових витрат - задоволити повністю.

Ухвалити додаткове рішення по справі №446/1980/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 332,00 (шість тисяч триста тридцять дві гривні нуль копійок) грн..

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 02.03.2026.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.03.2026.

Суддя У.І. Костюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua