Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №445/198/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/198/26

провадження № 2-о/445/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки та факту батьківства, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . В обгрунтування заяви вказала, що з лютого 2022 року вона проживала разом з ОСОБА_3 як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, оскільки планували такий зареєструвати після закінчення війни. За час спільного проживання однією сім`єю вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм квартири: робили ремонт, купували меблі та інші предмети для спільного побуту, усі свята вони проводили в колі спільних друзів та рідних, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка - ОСОБА_4 . Оскільки вона з батьком ОСОБА_4 не перебувала в зареєстрованому шлюбі, прізвище та ім`я батька було зазначено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, з її слів – ОСОБА_5 . Однак, за життя ОСОБА_3 вважав себе батьком дитини, матеріально утримував її, однак не встиг подати заяву в органи ДРАЦС про визнання себе батьком ОСОБА_6 , у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Івано-Франківськ, де він лікувався після тяжкого поранення, яке він отримав, виконуючи обов`язок із захисту Батьківщини. Аналізом ДНК на спорідненість бабусі і дитини, згідно якого ймовірність родинного зв`язку між ОСОБА_2 , яка є матір`ю померлого ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 становить 99,9999%. Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син – ОСОБА_7 , де батьком вказано ОСОБА_3 . Встановлення зазначених фактів заявниці необхідно для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника і такі факти в позасудовому порядку законодавство не передбачає.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечує проти заявлених вимог.

У зв`язку із неявкою усіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125,130 Сімейного кодексу України.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до змісту ч.1, ч. 2 ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 №3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , де батьком, згідно ст. 135 СК України, вказано – ОСОБА_5 .

З результату дослідження №51432 від 02.01.2026 року аналізу ДНК на спорідненість бабуся – дитина, ймовірність спорідненості ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (бабуся) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , становить 99,9999%. Генетичний аналіз був проведений з метою визначення чи може син ОСОБА_2 бути біологічним батьком ОСОБА_4 .

З копії свідоцтва про народження судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доводився сином ОСОБА_2 .

Вказані обставини підтверджують доводи заявника, вказані у заяві про встановлення факту батьківства щодо того, що під час народження ОСОБА_4 її батьки не перебували в шлюбі між собою, та відомості про батька було вказано зі слів матері, та за наявності експертного генетичного дослідження не викликає у суду сумніву, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановлення факту батьківства має для заявника юридичне значення, оскільки це відповідатиме інтересам дитини, дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька дитини, який загинув під час виконання військового обов`язку, обороняючи свою державу та відповідно отримати передбачені чинним законодавством пільги.

Щодо вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу суд зазначає наступне.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

За положеннями частин першої-другої статті 21СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 3СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3,74 СК України).

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки».

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Умовами встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є наступні: 1) відсутність між ними офіційно зареєстрованого шлюбу, як і не перебування кожного з них в іншому офіційному шлюбі; 2) ведення спільного господарства; 3) наявність спільного бюджету; 3) наявність взаємних прав та обов`язків як у подружжя; 4) наявність інших обставин, що можуть свідчити про реальність сімейних стосунків між особами.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Так, судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 дійсно проживав без реєстрації однією сім`єю із ОСОБА_1 , разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов, складеного комісією Глинянської міської ради Львівського району Львівської області в присутності сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Долучені до матеріалів справи фототаблиці, на яких зображено чоловіка – батька дітей, що проводить з ними час, а також матір`ю дітей, підтверджує фактичні сімейні відносини між ними, спільне проживання та участь чоловіка у житті та вихованні дітей.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, зокрема акт обстеження матеріально-побутових умов проживання, фототаблиці, на яких зафіксовано спільне проведення часу чоловіка з дітьми та заявницею, а також враховуючи наявність у заявниці та померлого ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що такі фактично проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут, взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, що дозволяє в свою чергу суду встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, що є необхідним заявниці для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81,89,141,293,319 ЦПК України, ст.ст. 6, 21, 36, 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки та факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з лютого 2022 до вересня 2025 року.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Внести зміни до актового запису №40 від 23.03.2023 року про народження дитини ОСОБА_4 , складеного Перемишлянським відділом ДРАЦС у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначивши у відомостях про батька дитини – ОСОБА_3 , громадянин України, та змінивши прізвище дитини з " ОСОБА_10 " на " ОСОБА_11 ".

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 11.03.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський