Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: членів сімей, які втратили годувальника
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №200/56/26
Суддя: Троянова О.В.
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2026 року Справа№200/56/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, викладених у листі №52862 -47918/К-02/8-0500/25 від 24 листопада 2025 року, щодо здійснення з 01.09.2025 обмеження - перерахунку розміру пенсії по втраті годувальника; зобов`язання відновити з 01.09.2025 року нарахування та виплату пенсії в зв`язку з втратою годувальника у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, одержаної померлим годувальником чоловіком за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI, статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обґрунтовані пояснення з приводу викладених у позовній заяві обставин, копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796. Зазначила, що у зв`язку з відсутністю первинних документів про заробітну плату , які видаються підприємствами на підставі бухгалтерських даних, відповідач, починаючи з вересня 2025 року, протиправно зменшив розмір її пенсії, обчисливши її виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Вказані дії відповідача вважає протиправними, просила задовольнити позов.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII. Зазначив, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка про заробітну плату від 14.11.2012 №84, видана Селидівським МВ (з обслуговування міст Селидове та і Новогродівка) УМВС України в Донецькій області, за роботу в зоні відчуження померлого годувальника ОСОБА_2 , але у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі первинних документів, на підставі яких можливо визначити нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки, відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії відповідно до ст. 54 Закону №796. З 01.09.2025 електронна пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати склав 12776,65 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт № НОМЕР_2 , виданий 03.04.2024 року) та пенсіонером у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 від 08.06.2015 року.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Згідно з наявною в матеріалах пенсійної справи довідки №84 від 14.11.2012 року про заробітну плату ОСОБА_2 за роботу в населених пунктах зони відчуження в період з 20.05.1986 по 10 червня 1986 року заробітна плата ОСОБА_2 за період з 20.05.1986 по 31.05.1986 року за 12 днів становить 470,60, за період з 01.06.1986 по 10.06.1986 року за 10 днів становить 410,75, фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, із якої визначається пенсія, за період 20.05.1986 по 31.05.1986 року - 759,16, з яких оплата праці за дні роботи в зоні - 470,60, збережений середній заробіток - 61,94, премія - 226,62, за період з 01.06.1986 по 10.06.1986 року - 652,93, з яких оплата праці за дні роботи в зоні - 410,75, збережений середній заробіток - 53,33, премія - 188,85.
Суд встановив, що на підставі протокольного рішення №914280194029 від 12.05.2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 17.04.2025 року за наслідками проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з надбавками становив 37622,34 грн (середньомісячний заробіток 75244,67), а максимальний розмір пенсії (сума пенсії для виплати) 23610,00 грн.
Протокольним рішенням №914280194029 від 29.08.2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.09.2025 року у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату, за наслідками якого розмір пенсії з надбавками становить 12930,67 грн (середньомісячний заробіток 25861.34).
На звернення позивачки з питань перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь листом від 24.11.2025 року №52862-47918/К-02/8-0500/25, відповідно до якої у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронних пенсійних справ, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, підстави застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки згідно вимог постанови №207-7, підстави для врахування довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796 відсутні. Розмір пенсії з 01.09.2025 року обчислено, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року відповідно до пункту 9 Порядку №1210.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, у зв`язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату в зоні відчуження за встановленою формою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
За змістом статті 1 Закону №796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Так, відповідно до частини 1 і частин 2 статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону №796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Суд встановив, що розмір пенсії позивачки до 31.08.2025 року обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII, а саме із заробітку позивача.
При цьому, з 01.09.2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки, розмір якої обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.57 Закону № 796-XII.
Суд звертає увагу на те, що застосування припису ч.4 ст.57 Закону №796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.
Водночас, позивач не висловлював бажання на розрахунок її пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідач в обґрунтування проведеного перерахунку посилається на відсутність первинних документів, у тому числі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100 % тарифної ставки, які підлягають врахуванню при обчисленні пенсії.
Проте указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивачки до 31.08.2025 року включно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 року виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, судовим розглядом не встановлено порушення прав позивача щодо обмеження пенсії позивачки максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, отже, вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2025 року без обмеження її максимальним розміром задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до квитанції про сплату №3170-5745-7970-6359 від 05.01.2026 року позивачка сплатила судовий збір за подання даного позову у розмірі 1331,20 грн.
Суд звертає увагу на те, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 1 064,96 грн (1331,20 грн * 0,8).
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Роз`яснити позивачці, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 року, призначеної ОСОБА_1 пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) відновити з 01.09.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 коп.
Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 09 березня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua