Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №332/5784/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/5784/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/420/26Головуючий у 1-й інстанції Яцун О.С.

Єдиний унікальний №332/5784/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Фельського С.Л., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Фельського Сергія Леонідовича на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 ),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 14.10.2025 року о 19 год. 30 хв. на 63 км вул.Південне шосе у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КІА Cerato» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Фельський С.Л. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Захисник вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій нічого не відповідав, бо через власний похилий вік та багатослівність працівника поліції він не розумів, що саме від нього вимагає уповноважена особа. За таких обставин, апелянт вважає, що у поліцейського не було правових підстав оголошувати вимогу про проходження відповідного огляду у закладі охорони здоров`я.

На переконання захисника, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведено поза розумним сумнівом.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber».

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Захисник не заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника Фельського С.Л., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно досліджено обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №483427 від 14.10.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; протокол підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень та додаткових пояснень;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія; відомості про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 засвідчив своїм власноручним підписом у відповідній графі;

- направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.10.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд у закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою водія від його проходження;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.

В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.

Зібрані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП.

Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція №1452/735"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції №1452/735 ознак було оголошено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

З відеозапису події встановлено, як вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів оголошувалась водієві щонайменше три рази. На що ОСОБА_1 згоди не висловлював, зазначив, що він пенсіонер та попросив його відпустити. Від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій також відмовився. У подальшому засобами відеозапису зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 правових наслідків вчинених ним дій.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що законні вимоги працівника поліції озвучувались ОСОБА_1 неодноразово, були чіткими та зрозумілими для сприйняття, а відмова водія була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. При цьому обставин, які би завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено.

У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.

Відтак, апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги захисника, наведені в обґрунтування вимоги про скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Слід відмітити, що аналогічні доводи та вимоги стороною захисту було заявлено у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, поданому до суду першої інстанції.

Апеляційний суд погоджується із твердженням районного суду, який надаючи юридичну оцінку заявленому клопотанню сторони захисту, правильно визначився з тим, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Детально дослідивши сукупність зібраних доказів, зміст яких наведено вище, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно виходив із того, що версія сторони захисту протилежного змісту повністю спростовується дослідженими матеріалами справи та не спростовує встановлений у протоколі факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із винесеним судовим рішенням, проте висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини, а також з огляду на положення ч.7 ст.294 КУпАП, наведені в апеляційній скарзі захисника доводи не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, для скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

Отже, у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Фельського Сергія Леонідовича залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 грудня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар