Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №606/2221/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2221/25

Постанова

Іменем України

03 березня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши матеріали, що надійшли із відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 126 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2025 року о 14 год. 40 хв. в с. Дворіччя, на вул. М.Грушевського, водій керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР України – порушення попереджувальних сигналів, перед перестроюванням, поворотом, розворотом, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

17.12.2025 року о 14 год. 40 хв. в с. Дворіччя, на вул. М.Грушевського, водій керував транспортним засобом ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1А ПДР України – відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

17.12.2025 року о 14 год. 40 хв. в с. Дворіччя, на вул. М.Грушевського, водій керував транспортним засобом ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 без права керування повторно протягом року не маючи на це право, оскільки не має посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а.ПДР України – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ., за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, просив суворо не карати.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 3543416 від 17.12.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533410 від 17.12.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543393 від 17.12.2025 року; відеозаписом, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України.

За даних обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст.122, ч. 5 ст. 126 КУпАП, у відповідності до ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення – ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 40–1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40–1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст.122, ч. 5 ст. 126 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 40 800 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32–1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Малярчук В.В.