Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №756/18592/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____________________________________

Справа № 756/18592/25

Апеляційне провадження

№ 33/824/1687/2026

ПОСТАНОВА

5 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Ігора Петровича на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 8 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 8 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.

22 січня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подав до Оболонського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на вказану постанову судді.

Матеріали справи разом з апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду 24 лютого 2026 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки він не подавав заяви про направлення йому судових повісток на номер телефону.

Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. зазначає, що про надходження справи про адміністративне правопорушення до Оболонського районного суду міста Києва йому стало відомо 15 грудня 2025 року з офіційного веб-порталу «Судова влада України». 15 грудня 2025 року ним було подано заяву про надання доступу до матеріалів електронної справи, який йому було надано 18 грудня 2025 року. Однак під час ознайомлення було виявлено, що в підсистемі «Електронний суд» не відображаються відповідні матеріали, зокрема реєстраційна картка та відскановані матеріали, що надійшли до суду, та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 498569 від 30 жовтня 2025 року.

Адвокат Андрєєв І.П. посилається на те, що 22 грудня 2025 року ним було повторно подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи з проханням надати матеріали справи з можливістю зняти необхідні копії, у тому числі з CD/DVD дисків або інших засобів передачі інформації. Крім того, його помічник в телефонному режимі неодноразово звертався до секретаря та помічника судді Пономаренка А.А., щоб з`ясувати день та час для ознайомлення з матеріалами справи, однак відповідь надана не була.

Адвокат Андрєєв І.П. зазначає, що 26 грудня 2025 року його помічник за його дорученням прибув до Оболонського районного суду міста Києва для ознайомлення з матеріалами справи, однак в апараті судді Пономаренка А.А. відмовили в наданні матеріалів та повідомили, що не знають, де матеріали справи та будуть шукати.

За таких обставин, 29 грудня 2025 року ним подано скаргу з метою з`ясування причин ненадання матеріалів справи № 756/18592/25, встановлення їх місцезнаходження та у разі втрати матеріалів за необхідності притягнення винних до відповідальності.

Адвокат Андрєєв І.П. посилається на те, що 12 січня 2026 року адвокат Власенко С.І. перебувала у приміщенні Оболонського районного суду міста Києва, однак знову ж таки адвокату було відмовлено в наданні матеріалів для ознайомлення, оскільки матеріали справи все ще не були знайденні. У зв`язку з чим остання в усному порядку звернулася до керівника апарату суду для з`ясування причин відсутності відповіді на скаргу адвоката Андрєєва І.П. та пояснила ситуацію щодо неможливості ознайомитися з матеріалами справи. Керівник апарату повідомила, що після відновлення електропостачання, вона зможе перевірити інформацію та секретар судді або помічник нададуть матеріали справи для ознайомлення.

Адвокат Андрєєв І.П. зазначає, що 13 січня 2026 року матеріали справи все ж таки вдалось знайти і вони були надані адвокату Власенко С.І. для ознайомлення. В свою чергу матеріали справи не були належним чином оформленні, внутрішній опис та нумерація аркушів справи - відсутні, що було зазначено у розписці.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. вважає, що вказані обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження постанови судді був пропущений з поважних причин, що не залежали від волі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або його захисника.

Вивчивши клопотання захисника Андрєєва І.П. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді від 8 грудня 2025 року закінчився 18 грудня 2025 року.

За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.

Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, місце та час судового засідання шляхом направлення судової повістки-повідомлення у застосунок «viber», яку ОСОБА_1 отримав 27 листопада 2025 року (с.с. 14), а відтак він був обізнаний про дату розгляду справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, клопотання про перенесення судового засідання суду не направив.

Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва І.П. стосовно того, що з матеріалами справи адвокат Власенко С.І. ознайомилась лише 13 січня 2026 року, не є обставиною, яка свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 8 грудня 2025 року, так як діючими нормами КУпАП не передбачено, що строк на апеляційне оскарження постанови судді обраховується з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. в апеляційній скарзі зазначає, що 18 грудня 2025 року йому надано доступ до матеріалів електронної справи, отже 18 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Андрєєв І.П. мав можливість ознайомитися з текстом постанови, натомість апеляційна скарга подана 22 січня 2026 року, тобто понад 35 днів з моменту надання адвокату Андрєєву І.П. доступу до матеріалів електронної справи.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 8 грудня 2025 року, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Андрєєву І.П. оскаржити її в апеляційному порядку у встановлений законом строк, тому підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 8 грудня 2025 року не вбачаю.

Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню адвокату Андрєєву І.П.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Андрєєва Ігора Петровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 8 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційну скаргу повернути адвокату Андрєєву Ігору Петровичу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт