Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №335/7455/24 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/7455/24 Головуючий в 1 інст.Калюжна В.В.

Провадження №33/807/62/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шафоростова В.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Баришнікова А.Г. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 вересня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 22 червня 2024 року, о 07 годині 43 хвилини, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volksvagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Перемоги біля будинку 49 у м.Запоріжжі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, висновок лікаря-нарколога №5955 від 22 червня 2024 року. Таким чином, порушено вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Баришніков А.Г. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volksvagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Захисник вказує, що в протоколі відсутні відомості про технічний прилад, яким здійснювалась відеофіксація події.

Вважає, що відеозапис події не є належним доказом у справі, оскільки відео файли є відредагованими.

Сторона захисту звертає увагу на те, що направлення на огляд було виписане саме з підстав «наркотичного» сп`яніння, однак огляд на стан наркотичного сп`яніння щодо ОСОБА_1 взагалі не проводився.

Посилається на відсутність доказів наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Зауважує, що працівник поліції у встановленому законом порядку не направляв водія ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння та не встановив відповідні підстави для такого огляду (ознаки наркотичного сп`яніння).

Вказує на те, що ОСОБА_1 протягом 2-х годин у добровільному порядку пройшов огляд на стан сп`яніння. Згідно з висновком лікаря КНП «Запорізький КЗ НПД» за №5955 від 22 червня 2024 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Однак, протягом 2-х (двох) годин після огляду лікарем, ОСОБА_1 , знову пройшов огляд лікарем-наркологом за результатами якого ОСОБА_1 не перебував в стані сп`яніння.

В додаткових поясненнях захисник-адвокат Шафоростов В.О. просить задовольнити апеляційну скаргу захисника Перепелиці Д.С., скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 06 вересня 2024 року та винести нову постанову, якою закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, що виключає відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Так, у направленні від 22 червня 2024 року, складеному о 07 годині 46 хвилин, вказано, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`янінн, проте за наслідками огляду лікар ОСОБА_2 склав Висновок № 5955 від 22 червня 2024 року об 09 годині 10 хвилин, яким не встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння

Хоча за відеозаписом фактичне виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння відбулось пізніше о 07 годині 53 хвилини, що підтверджується відеозаписом з боді-камер ОСОБА_3 (ID реєстратора 474974) та ОСОБА_4 (ID реєстратора 474584) о 07 годині 53 хвилини.

Отже, заявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у ході огляду в закладі охорони здоров`я, а сам ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Натомість лікар ОСОБА_2 у Висновку № 5955 від 22.06.2024 складеному об 09 год. 10 хв. визначив, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, звертає увагу суду, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, він направлявся на огляд з ознаками наркотичного сп`яніння, але оглядом встановлено начебто перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Направлення на огляд саме на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я у цій справі не було дотримано, бо передбачає окрему низку передумов передбачених статтею 266 КУпАП та п. 3, 5, 6 постанови КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

Попередньо не проведено огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів на стан алкогольного сп`яніння, на місці зупинки не складено Акт огляду на стан сп`яніння, від ОСОБА_1 не отримано відмову від огляду на місці зупинки, ОСОБА_1 не висловив незгоду з результатом такого огляду на місці зупинки.

Окремо захисник зазначає, що всупереч приписів статті 266-1 КУпАП поліцейськими не було залучено до огляду військовослужбовця ОСОБА_1 посадову особу уповноважену на те ані начальником органу управління Військової служби правопорядку, ані командиром Військової частини НОМЕР_2 .

Позаяк наявні очевидні порушення процедури направлення на огляд, тому захисник вважає, що результати огляду оформлені Висновком № 5955 від 22 червня 2024 року є недійсними насамперед через невстановлення перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Так, в пункті 18 Додатку 3 до Інструкції 1452/735 передбачено необхідність проведення поряд з первинним обстеженням ще й повторного підтверджуючого обстеження через 20 хвилин з зазначенням часу повторного обстеження, назви спеціального технічного засобу, за наявності ? його номер, дата останньої повірки, результат обстеження.

Однак, як убачається з відеозапису, починаючи з початку огляду 08 години 35 хвилини, чітко підтверджується, що повторне обстеження (через 20 хвилин) ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводилося.

Таким чином, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не дотримана лікарем, бо повторне обстеження ОСОБА_1 із застосуванням технічного засобу через 20 хвилин не проводилось.

Невиконання цієї вимоги лікарем ОСОБА_2 , який видав Висновок № 5955 від 22 червня 2024 року не є формальним порушенням, а призвело до передчасного висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Так, на противагу Висновку № 5955 від 22 червня 2024 року, складеному об 09 годині 10 хвилин лікарем ОСОБА_2 наявний Висновок № 5959 від 22 червня 2024 року, складений об 11 годині 10 хвилин цим же лікарем ОСОБА_2 .

Проте, за змістом Висновку № 5959 від 22 червня 2024 року, складеному цим же лікарем, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Висновок № 5959 від 22 червня 2024 року складено за направленням Військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з отриманням інформації про начебто перебування військовослужбовця ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби.

Отже, у цій справі порушення процедури огляду призвело до передчасного висновку лікаря ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, за наявності порушення процедури огляду та за наявності взаємовиключних Висновку № 5955 від 22 червня 2024 року та Висновку № 5959 від 22 червня 2024 року, складених одним і тим же лікарем ОСОБА_2 , обставина перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не доведена поза розумним сумнівом в розумінні вимог існуючої практики ЄСПЛ та ст. 17 КПК України.

Заявлене захисником-адвокатом Баришніковим А.Г. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Барищніков А.Г. у розгляді справи в суді першої інстанції участі не брали, відомостей щодо отримання копії постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять, оскільки конверт був повернутий на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

10 вересня 2024 року захисник-адвокат Баришніков А.Г. звернувся до суду першої інстанції із заявою про отримання копії постанови суду, яку було отримано останнім 12 вересня 2024 року, та вже 13 вересня 2024 року захисником-адвокатом Баришніковим А.Г. була подана апеляційна скарга, яку постановою Запорізького апеляційного суду від 18 вересня 2024 року було повернуто особі, яка її подала у зв`язку із невиконанням вимог, передбачених ст.271 КУпАП. Зазначену постанову апеляційного суду було отримано апелянтом 26 вересня 2024 року, та вже 27 вересня 2024 року захисником – адвокатом Баришніковим А.Г. подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2025 року клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Баришнікова А.Г. задоволено.

Провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Баришнікова А.Г. на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП зупинено до звільнення його з військової служби.

В свою чергу, за змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката Баришнікова А.Г. підлягає поновленню.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) не з`явився, захисник-адвокат останнього Шафоростов В.О. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, підтвердив про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шафоростова В.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, з урахуванням додаткових пояснень, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №817481 від 22 червня 2024 року, згідно з яким, 22 червня 2024 року, о 07 годині 43 хвилини, у м.Запоріжжі Вознесенівський район по вул. Перемоги біля будинку 49 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №5955 від 22 червня 2024 року. Від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві ОСОБА_6 , чим порушив п.2.9а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 червня 2024 року, за змістом якого у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного уповноваженою особою патрульної поліції, виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №5955 від 22 червня 2024 року, згідно з яким 22 червня 2024 року о 08-35 годині ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського Мулюкіна В., згідно з яким, останній доповідає, що під час патрулювання в Хортицькому районі м.Запоріжжя о 07-43 годині в м.Запоріжжі, Вознесенівський район, вул.Перемоги, 49, виявлено автомобіль «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів військовослужбовець певної військової частини, який зупинився з порушенням вимог п.15.9е) ПДР України.

Під час спілкування з водієм виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, яка не відповідає обстановці. У зв`язку із чим, водію було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога в медичному закладі КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР м.Запоріжжя вул.Сєдова,31, водій погодився. Висновок лікаря-нарколога №5955 22 червня 2024 року, алкогольне сп`яніння.

Стосовно водія ОСОБА_1 зібрано адміністративний матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення вимог пункту 2.9а) ПДР України (ААД817481), вилучено посвідчення водія: НОМЕР_3 , видано тимчасовий дозвіл: ТЗ225529. ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонено шляхом передачі тверезому водію ОСОБА_6 (ПВ: НОМЕР_4 ), про повторність попереджений.

Сповіщено ОСОБА_7 .

Подія фіксувалась на службові БК474244, 474974, 474584.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, у судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Від його захисника – адвоката Баришнікова А.Г. надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке обґрунтовано відсутністю належних і допустимих доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом та про те, що автомобіль перебував у русі на момент фіксації правопорушення співробітниками поліції, а також допущенням порушень вимог Закону співробітниками поліції при складені протоколу. Крім того, захисником через канцелярію суду подано висновок лікаря-нарколога КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР № 5959 від 22 червня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 на час огляду, який він пройшов самостійно, не перебував у стані алкогольного сп`яніння, з клопотанням про його долучення до матеріалів справи у якості доказу.

При апеляційному розгляді справи захисник – адвокат Шафоростов В.О. навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі з урахуванням додаткових пояснень, доданих до апеляційної скарги, та, крім того, окремі доводи, зазначені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом розгляду в суді першої інстанції та спростовані в оскаржуваній постанові.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи сторони захисту про відсутність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , є безпідставними, з огляду на таке.

З долученого до протоколу відеозапису убачається, що поліцейські під`їхали до припаркованого транспортного засобу «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_1 з місця водія. Останній не заперечував факту керування, на запитання поліцейського щодо маршруту, надав відповідь.

На наступному фрагменті відео убачається рух транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 та його зупинка на зупинці громадського транспорту, що і стало підставою для зупинки його працівниками поліції – порушення вимог п.15.9е ПДР України.

Більш того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №817481 від 22 червня 2024 року, вищезазначений транспортний засіб належить ОСОБА_8 , який, на думку апеляційного суду, є родичем ОСОБА_1 , що стороною захисту при апеляційному розгляді не спростовано.

Сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає.

Клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування додаткової інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги сторона захисту не заявляла.

В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.

Твердження сторони захисту про те, що в протоколі відсутні відомості про технічний прилад, яким здійснювалась відеофіксація події, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, з огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №817481 від 22 червня 2024 року вбачається, що в графах цього протоколу замість даних свідків чи потерпілих, що не суперечить вимогам ч.2 ст.266 КУпАП, зазначені відомості про те, що велась відео фіксація на службові БК474244, 474974, 474584, що також відображено і в рапорті працівника поліції, зазначеному вище.

З приводу доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі, про те, що відеозапис події не є належним доказом у справі, оскільки відео файли є відредагованими, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що відеофіксація працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України "Про Національну поліцію".

Апеляційним судом встановлено, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, відтак є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що направлення на огляд було виписане саме з підстав «наркотичного» сп`яніння, однак огляд на стан наркотичного сп`яніння щодо ОСОБА_1 взагалі не проводився, докази наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння відсутні, працівник поліції у встановленому законом порядку не направляв водія ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння та не встановив відповідні підстави для такого огляду (ознаки наркотичного сп`яніння), апеляційний суд звертає увагу на таке.

З відеозапису події убачається, що працівником поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, яка не відповідає обстановці, про що останнього було повідомлено та запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Під час апеляційного розгляду захисник-адвокат Шафоростов В.О. зазначив про те, що ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , є надуманими, оскільки такої ознаки наркотичного сп`яніння як «жвавість» не передбачено.

Відповідаючи на вказані доводи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерство внутрішніх справ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, вищезазначена ознака наркотичного сп`яніння як жвавість, що вказана працівниками поліції, в тому числі в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачена вищезазначеною Інструкцією та її положення в цій частині спростовує доводи сторони захисту про протилежне.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ознак сп`яніння (яке на думку працівників поліції – було наркотичним) направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Згідно з направленням від 22 червня 2024 року, працівниками поліції у результаті огляду ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння.

Та обставина, що за наслідками огляду ОСОБА_1 в медичному закладі у останнього встановлено стан алкогольного (а не наркотичного) сп`яніння, жодним чином не спростовує наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та не тягне за собою визнання результатів огляду недійсними.

З матеріалів справи убачається, що огляд ОСОБА_1 в медичному закладі проводився у строк та порядку, передбачених ст.266 КУпАП, у присутності поліцейського.

Згідно з висновком №5955 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 червня 2024 року, наданим КНП «Обласним клінічним закладом психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у вказаній установі 22 червня 2024 року о 08:35 годині. За наслідками огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

У вищевказаному висновку лікаря міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Те, що ОСОБА_1 в подальшому самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння та такого стану у нього не виявлено, згідно з висновком лікаря №5959 від 22 червня 2024 року, який складений 22 червня 2024 року, також не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.

Так, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Викладених вимог щодо порядку проходження огляду ОСОБА_1 не дотримано, оскільки огляд проводився не у присутності поліцейського.

В свою чергу, згідно з положеннями вищевказаної статті, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Щодо тверджень захисника-адвоката Шафоростова В.О. про те, що всупереч приписів статті 266-1 КУпАП поліцейськими не було залучено до огляду військовослужбовця ОСОБА_1 посадову особу уповноважену на те ані начальником органу управління Військової служби правопорядку, ані командиром Військової частини НОМЕР_2 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог частин 1-3 статті 266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (тобто посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп`яніння перебуває на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військових частин.

З наявних матеріалів справи встановлено, що 22 червня 2024 року, о 07 годині 43 хвилини, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volksvagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Перемоги біля будинку 49 у м.Запоріжжі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, порушено вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, шляхом передачі тверезому водієві, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, вищезазначена подія відбулась поза межами військової частини.

Окрім того, ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, що не належав військовій частині.

Також, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції про те, що на час його зупинки він виконував обов`язки військової служби, відповідно, жодних доказів на підтвердження цих обставин працівникам поліції не надав.

За вказаних обставин, в цій ситуації положення статті 266-1 КУпАП не підлягають застосовуванню.

Більш того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст.255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

За таких обставин, доводи захисника-адвоката Шафоростова В.О. щодо порушення працівниками поліції вимог ч.2 ст.266-1 КУпАП, є необґрунтованими.

Також, є безпідставними доводи захисника – адвоката Шафоростова В.О. про порушення порядку огляду ОСОБА_1 в медичному закладі.

З відеозапису убачається, що огляд ОСОБА_1 за допомогою технічних засобів проводився двічі, окрім того, лікарем ОСОБА_1 було запропоновано надати і біологічний матеріал в тому числі.

Отже, остаточний діагноз лікарем встановлювався як за наслідками лабораторних досліджень, огляду за допомогою технічного приладу, так і за клінічними ознаками.

Якоїсь упередженості чи порушень з боку лікаря-нарколога при проведені вищевказаного огляду не убачається.

Об`єктивних відомостей, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога був проведений з порушенням вимог законодавства, в матеріалах справи немає.

У зв`язку з цим, інспектором поліції, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки у нього були виявлені певні ознаки такого сп`яніння. Як зазначено вище, в подальшому наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння підтверджено при огляді в медичному закладі.

Таким чином, порушення прав ОСОБА_1 під час його огляду у медичному закладі не убачається.

Разом з цим, згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в цілому складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.

Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику-адвокату Баришнікову А.Г. строк на апеляційне оскарження постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 вересня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Баришнікова В.Г. залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 06 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 335/7455/24