Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №573/2692/25 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2692/25

Провадження №1-кп/573/58/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 08 грудня 2025 за № 12025205530000178 по обвинуваченню

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вири, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не особа з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра не перебуваючий, з 2017 року перебуваючий на обліку у лікаря нарколога з діагнозом “Епізодичне вживання канабіноїдів”, раніше судимого:

1) 25.03.2025 вироком Білопільського районного суду Сумської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 рік та перебуває на обліку Сумського районного сектору № 1 філії Державної установи “Центр пробації” в Сумській області,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2025 ОСОБА_4 перебував вдома, де мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де також в той самий час перебував і його дядько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з яким він протягом останніх 10-х років спільно проживає, пов`язані спільним побутом, мають стосовно один одного взаємні права та обов`язки, тобто складають одну сім`ю, а тому згідно з вимогами ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, яка ратифікована Законом № 2319-ІХ від 20.06.2022, набрала чинності для України 01.11.2022, вказане кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) відноситься до категорії кримінальних правопорушень (кримінального проступку), пов`язаного з домашнім насильством.

Перебуваючи в приміщенні літньої кухні вищевказаного домогосподарства, близько 19:30 год., 05.12.2025, між племінником ОСОБА_4 та дядьком ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка, у ході якої у племінника ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень дядьку ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення дядьку ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, племінник ОСОБА_4 , 05.12.2025, близько 19:30 год., перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 наніс один удар долонею правої руки в ділянку щоки зліва, а потім наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока дядьку ОСОБА_7 . Після цього племінник ОСОБА_4 схопив правою рукою свого дядька ОСОБА_7 за носа та почав крутив за нього проти часової стрілки.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 2136 від 19.12.2025 під час обстеження у ОСОБА_7 , 09.12.2025р, виявлені наступні тілесні ушкодження: в проекції лівої виличної кістки садно лінійної форми розміром 1,0x0,3 см під кірочкою коричневого кольору вище рівня оточуючої тканини. В ділянці носогубного трикутника зліва та справа садна неправильно овальної форми розміром 0,6x0,3 см; 0,5x0,2 см під кірочкою коричневого кольору вище рівня оточуючої тканини.

Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, про що свідчить характер, ушкоджень, та могли виникнути внаслідок нанесення ударів руками (пальцями рук) по типу ковзання тертя. Кількість травмуючих впливів не менше 2-х. Виявлені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості оцінюються як ЛЕГКІ.

Спричиняючи тілесні ушкодження дядьку ОСОБА_7 , племінник ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх рій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив кримінальний проступок з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, дав покази, які відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті та описовій частині вироку. Показав, що 05.12.2025, близько 19:30 год., перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , наніс один удар долонею правої руки в ділянку щоки зліва, а потім наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока дядьку ОСОБА_7 . Після цього схопив правою рукою свого дядька ОСОБА_7 за носа та почав крутив за нього проти часової стрілки. У вчиненому розкаюється.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного ним правопорушення, яке є кримінальним проступком, його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуваючий, з 2017 року перебуваючий на обліку у лікаря нарколога з діагнозом “Епізодичне вживання канабіноїдів”, не особа з інвалідністю, не працюючий, за місцем проживання характеризується задовільно.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.

Таким чином, враховуючи сукупність зазначених вище обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , з урахуванням особи винного, його відношення до скоєного, суд прийшов до висновку, що за вчинення останнім кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті у виді штрафу.

Крім того 25.03.2025 вироком Білопільського районного суду Сумської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 рік та перебуває на обліку Сумського районного сектору № 1 філії Державної установи “Центр пробації” в Сумській області.

Станом на 12 березня 2026 року невідбуте покарання складає 1 місяць 20 днів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді пробаційного нагляду та штрафу виконувати окремо.

Враховуючи клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, з покладенням обов`язку пройти програму для кривдників, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.

Суд вважає, що такий обмежувальний захід, із покладенням обов`язку, буде сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої.

Цивільний позов у справі не заявлявся. Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу суд також не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п"ятсот десять )гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, за даним вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Білопільського районного суду Сумського району Сумської області від 25.03.2025 та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п"ятсот десять гривень), та пробаційного нагляду на строк 1 місять 20 днів.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Застосувати на підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України до ОСОБА_6 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників у відповідності до ч. 3 ст. 91-1 КК України на строк 1 (один) місяць.

Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_4 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників останнім покласти на Річківську сільську раду Сумського району Сумської області.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя