Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №589/1996/24 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1996/24

Провадження № 2/589/259/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в загальному розмірі 38230 грн 00 коп. за Договором позики №5584313 від 14 травня 2023 року, та за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78943659 від 24 травня 2023 року та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі – ТОВ «Маніфа») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики№5584313 (далі - Договір-1).

18 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №18-10/2023, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-1 в розмірі 14230 грн 00 коп.

Також, 24 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78943659 (далі – Договір-2).

14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором-2 в розмірі 24000 грн 00 коп.

Всупереч вимогам кредитних договорів, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ».

14 червня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз`яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. (а.с.67)

25 січня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяв, в якому просить відмовити у задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 не укладав жодних кредитних договорів з викладеними в позову установами, про це дізнався лише з позову та додатку на нього. Крім цього, позивачем не доведено, що банківська картка № НОМЕР_1 належить саме відповідачу, та немає підтверджень того що на реквізити цієї картки були перераховані кошти. Також, позивачем не надано доказів того що до позивача перейшло право вимоги за договором факторингу №14/06/21 та договором факторингу №18-10/23. (а.с.68-70)

31 січня 2025 року представником позивача подана відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем, було укладено договір позики № 78943659 від 24.05.2023.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), про що свідчить п. 20, п.28 Договору позики.

Між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем було укладено Договір позики № 5584313 від 14.05.2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить, розділ 9 Кредитного договору. У відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним на номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Детальний порядок укладення договорів передбачено п.20-п.23 Договору №78943659, розділом 9 Договору №5584313. Укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариств, доступ до якої забезпечується Клієнту через вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. Тобто верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція оспорюваний Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не було би укладено.

Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною. Однак, з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договору Факторингу, позивачем ініційовано запит до Первісних кредиторів на надання інформації щодо надання (перерахування) коштів відповідачу, а також додаткових розрахунків заборгованості. Повідомляємо, що станом на 31.01.2025 отримано детальні розрахунки заборгованості та докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеним кредитним договором/договором позики, а тому позивач просить суд поновити строк для подання доказів, прийняти та долучити до матеріалів справи

- Копія розрахунку заборгованості за кредитним договором №78943659, підписаний за допомогою ЕЦП.

- Копія розрахунку заборгованості за кредитним договором №5584313.

- Копія інформаційної довідки від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 17.05.2024 про перерахування коштів за кредитним договором №5584313 на картку НОМЕР_1 відповідача.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором №5584313 міститься інформація щодо проведення відповідачем оплат за Кредитним договором від 12.06.2023, які зараховано, відповідно до умов Договору. Вищевказані оплати є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за Кредитними договорами.

Слід зазначити, що перерахування коштів на платіжні карти відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- телекомунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591).

Слід зазначити, що 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі – Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №12 від 22.11.2023 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 78943659.

При цьому відповідно до договору факторингу №14/06/21 «Право вимоги» - означає всі права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі Договору Позики.

«Заборгованість» - це грошові зобов`язання боржників перед клієнтом, що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданою позикою.

Повідомляємо суд, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Зокрема відповідно до Договорів факторингу передбачено, що попередній кредитор зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору. Проте, такі повідомлення ніяким чином не змінюють умов кредитних договорів, а носять лише інформаційний характер. Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, що відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Враховуючи викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги. (а.с.72-87)

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 травня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений Договір-1. Згідно з умовами Договору-1 ТОВ «Маніфа» надає позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти для задоволення особистих потреб в сумі 8500 грн, строком на 80 днів до 02 серпня 2023 року, базова процентна ставка фіксована 2,49000% в день, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору. Позика надається позичальнику за номером електронного платіжного засобу №5168 НОМЕР_2 . (а.с.8-12)

Договір-1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 z09737.

На підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 в матеріалах справи виписка за договором №б/н за період з 14.05.2023 по 19.05.2023. (а.с.112)

Також, відповідно до договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «Маніфа» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором-1. (а.с. 18-22)

Також, встановлено, що 24 травня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір-2. Згідно з умовами Договору-2 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надає у власність позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6000 грн, строком на 30 днів, з відсотковою ставкою 2,5%. (а.с.28,29)

Договір-1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 RKv4Mhp5It.

На підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 в матеріалах справи виписка за договором №б/н за період з 24.05.2023 по 29.05.2023. (а.с.114)

Як вбачається з Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. (а.с. 31,32)

З додаткової угоди №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, від 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту які укладені між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та фізичними особами.(а.с.33)

З додаткової угоди №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, від 22 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту які укладені між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с.34-36)

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановленій договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі – Закон №675- VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закон №675-VIII регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно із ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закон №675-VIII одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні учиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.»

Згідно із ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» наділений правом грошової вимоги до відповідача за Договором-1 та Договором-2.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідачем зобов`язання за Договором-1 та за Договором-2 не виконуються, суд вважає, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості в розмірі 6329 грн 66 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 7900 грн 34 коп. за Договором-1, та сума заборгованості за Договором-2 в розмірі - 6000 грн.

Разом з цим, суд вивчивши умови Договору-2, вважає за необхідне навести свій розрахунок відсотків виходячи з умов Договору-2.

За умовами Договору-2 сторони погодили у межах строку кредитування 30 днів з 24 травня 2023 року по 23 червня 2023 року, що відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. По закінченню цього строку, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

Таким чином, виходячи з наведених норм, нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору (23.06.2023) припинилося, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості по процентам після 23 червня 2023 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що в межах строку кредитування 30 днів сума процентів складає 4500 грн 00 коп., (6000х2,5%х30 днів).

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписом абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробив у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

Доказів того, що строки кредитування за Договором-2 були продовжені за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строків кредитування, погоджених сторонами у вказаних вище договорах (30 днів).

Тому, оскільки позивач не довів право нараховувати проценти на умовах Договору-2 поза межами строків кредитування, суд вважає, що до стягненню підлягають сума процентів, яка була передбачена умовами Договору-2.

Отже, за Договором-1 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 6329 грн 66 коп., заборгованість за процентами в сумі 7900 грн 34 коп., що загалом складає 14230 грн 00 коп.

Також, за Договором-2 стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 грн, заборгованість за процентами в сумі 4500 грн 00 коп., що також загалом складає 10500 грн 00 коп.

Таким чином, враховуючи вказане вище, та беручи до уваги, що відповідач умови вказаних вище Договорів не виконує, підтвердження сплати заборгованості до суду не надав, спростування щодо позовних вимог, підтверджене належними доказами до суду також не надав, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню частково, а саме в загальному розмірі 24730 грн 00 коп., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. (платіжна інструкція кредитового переказу коштів №64884 від 12 квітня 2024 року).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 24730 грн 00 коп., що становить 64,68 відсотка від позовної вимоги – 38230 грн 00 коп., тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1958 грн 51 коп., що становить 64,68 відсотка від сплаченого позивачем розміру судового збору - 3028 грн 00 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) заборгованість за Договором №5584313 від 14 травня 2023 року, за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №78943659 від 24 травня 2023 року в загальному розмірі 24730 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, рахунок № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження юридичної особи: поштовий індекс 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) судовий збір в розмірі 1958 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 51 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша