Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №731/85/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/85/26

Провадження №3/731/31/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Будімірової Д.О.

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, немаючого статусу особи з інвалідністю чи УБД, одружений, немаючого на утриманні неповнолітніх дітей, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,–

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2026 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою місця проживання АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, відносно своєї дружини ОСОБА_2 , оскільки під час сварки висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, наніс удар рукою в область лівого вуха, що не завдало тілесних ушкоджень, однак внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про здійснення розгляду справи без його участі, вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 визнав у повному обсязі, щодо обставин викладених у змісті протоколу не заперечував та вказав на їх відповідність дійсним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, а також іншими документами.

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №047478, складеним 12 лютого 2026 року (а.с. 2), що підтверджує особу порушника, час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 12 лютого 2026 року (а.с. 3, 4), зміст яких узгоджується та відповідає обставинам вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, даючи оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, зважаючи на факт визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Обставини, що пом`якшують покарання суд визнає щире розкаяння ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт визнання винуватості у скоєному, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також буде підставою щодо запобігання вчиненню ним нових аналогічних правопорушень.

Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з порушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 247, 251, 266, 280, 284 КУпАП, ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.І. Савенко