Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №729/2015/25 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/2015/25

3/729/44/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянула адміністративний протокол, який надійшов з Відділення поліції №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

17.12.2025 о 11 год. 19 хв. в м. Бобровиця по вул. Щаслива, 6, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем RENAULT SCENIC д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території «відділення терапії» Бобровицької опорної лікарні, що в м. Бобровиця по вул. Щаслива, не дав дорогу автомобілю TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, тим самим порушив п. 10.2 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив, що 17.12.2025 о 11 год. 19 хв. в м. Бобровиця по вул. Щаслива виїзджаючи на швидкості 10 км/год зі сторони лікарні впевнився, що з лівої сторони не було жодного автомобіля та почав рух. Після чого, відбулось зіткнення, а саме автомобіль TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 на швидкості здійснив зіткнення з лівої сторони у його колесо та зірвав бампер з фарами. З протоколом не погоджується, при виїзді з прилеглої території поворот на право в нього був увімкнений, а інший водій перевищив швидкість. Також, звертає увагу суду на той факт, що у іншого водія була не справна гальмівна система.

Допитані у судовому засіданні свідки працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожен окремо пояснили, що 17.12.2025 здійснили виїзд на місце ДТП, де встановили, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT SCENIC д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території «відділення терапії» Бобровицької опорної лікарні, не пересвідчився в безпеці руху та не дав дорогу автомобілю TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та водій ОСОБА_1 порушив п. 10.2 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, про що було складено схему ДТП та адміністративний протокол.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши всі докази, які долучені до адміністративного протоколу, прихожу до наступного висновку.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався.

Не дивлячись, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не визнає свою вину, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543149 від 17.12.2025 року, схемою місця ДТП, доданою до протоколу, яка підписана учасниками пригоди, будь-які зауваження з їх сторони відсутні та їх власноручними поясненнями.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543149 від 17.12.2025 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «RENAULT SCENIC д.н.з. НОМЕР_1 », при виїзді з прилеглої території «відділення терапії» Бобровицької опорної лікарні, що в м. Бобровиця по вул. Щаслива, не дав дорогу автомобілю «TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого сталось зіткнення.

Згідно з п. 10.2 Правил дорожнього руху України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Факт руху автомобіля «RENAULT SCENIC д.н.з. НОМЕР_1 » по вул. Щаслива при виїзді з прилеглої території ніким в судовому засіданні не оспорювався. Керуючись вимогами п. 10.2 ПДР України водій автомобіля «TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 », мав перевагу в русі перед водієм автомобіля «RENAULT SCENIC д.н.з. НОМЕР_1 », і саме ОСОБА_1 повинен був надати дорогу автомобілю «TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 , не залежно від подальшого напрямку його руху.

Враховуючи що водієм ОСОБА_1 не було виконано вимоги п. 10.2 ПДР, він не надав переваги в русі автомобілю «TOYOTA AVENSIS н.з. НОМЕР_2 », а саме не надав можливості завершити проїзд по головній дорозі водію ОСОБА_2 , тому саме винні дії водія ОСОБА_1 , як вважає суд знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної ДТП.

Будь-яких інших належних та переконливих доказів того, що в діях водія ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог ПДР та відсутній склад адміністративного правопорушення, суду не надано.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням встановлених фактичних обставин даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, а також кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП є доведеною «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Слід зазначити, що у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, сімейний стан, ступінь його вини, майновий стан, вік, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов до висновку про можливість застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу, з метою виховання правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини за ст. 124 КУпАП суд розцінює, як метод його захисту, з метою уникнути від адміністратиної відповільності.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною та достатньою для попередження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 124, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постанови законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.І. Бойко