Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №591/10531/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/10531/25

Провадження № 2/591/2548/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника позивача адвоката Ломаки Ю.М., представника відповідача Воронець Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника – адвоката Ломаки Юрія Миколайовича до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

установив:

16.09.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що відповідачем допущено прострочення сплати аліментів, визначених постановою Сумського апеляційного суду від 05.06.2025. Як вказує представник позивачки, відповідач мав сплатити цю заборгованість 05.06.2025 (день набрання чинності постановою), але здійснив платіж лише 16.06.2025 у розмірі 185 950 гривень, прострочивши сплату на 11 днів та залишивши несплаченою суму 50 гривень. Відтак на підставі положень частини першої до статті 196 СК України відповідач має сплатити на користь позивачки пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення сплати аліментів, що становить 20 454,50 грн за 11 днів прострочення, а також стягнути залишок несплаченого боргу у розмірі 50,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 матеріали справи передані на розгляд судді Сидоренко А.П.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22.09.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 23.12.2025.

Представником відповідача поданий до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову з підстав відсутності вини відповідача у простроченні сплати аліментів як і не доведено позивачкою самого факту прострочення, оскільки на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 05.06.2025 відповідач перерахував на користь позивачки 186000,00 грн аліменти 16.06.2025. Також у відзиві наголошено на тому, що відповідач добровільно виконує рішення суду, про що свідчить відсутність відкритих виконавчих проваджень. Претензію позивачки щодо недоплати 50,00 грн у рахунок сплати аліментів представник відповідача вважає абсурдною, оскільки з його рахунку була списана повна сума – 186000,00 грн.

Згідно розпорядження № 597 від 25.12.2025 керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А.М. у зв`язку з призначенням ОСОБА_3 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 передана для розгляду судді Зері Ю.О.

Ухвалою від 30.12.2025 цивільну справу №591/10531/25 прийнято до провадження судді, призначено судове засідання з розгляду справи на 12.03.2026.

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові. Крім того у судовому засіданні представник відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки недоплаченого боргу зі сплати аліментів у розмірі 50,00 грн.

Судом постановлено протокольну ухвалу, якою прийнято відмову представника позивачки від позовної вимоги про стягнення з відповідача 50,00 грн заборгованості по сплаті аліментів та закрито провадження у справі в цій частині.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала заперечення, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 серпня 2024 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 ухвалено стягувати щомісячно аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 5500,00 грн на доньку ОСОБА_4 та 4500,00 грн на сина ОСОБА_5 , починаючи з 19 червня 2024 року і до досягнення кожною дитиною повноліття, допущено негайне виконання рішення суду в межах аліментного платежу за один місяць.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 червня 2025 року рішення Липоводолинського районного суду Сумської області змінено в частині присудженого до стягнення розміру аліментів та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей: доньки ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 15000,00 грн та сина ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн, починаючи стягнення з 19 червня 2024 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Відповідно до платіжних інструкцій та виписок по рахунку відповідача, копії яких наявні у матеріалах справи, за період з червня 2024 року по червень 2025 року відповідач сплачував аліменти у розмірі 10000,00 грн щомісячно на виконання рішення суду першої інстанції у період його оскарження в апеляційному порядку.

Відповідно до платіжної інструкції № 21 від 16.06.2025 ОСОБА_2 згідно рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 23.08.2024 та постанови Сумського апеляційного суду від 05.06.2025 у справі № 581/562/24 сплатив ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у розмірі 186000,00 грн, що також підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за 16.06.2025.

У подальшому на виконання рішення суду відповідач щомісячно сплачував аліменти у визначеному судом апеляційної інстанції розмірі – 25000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 28 від 01.07.2025, № 33 від 01.08.2025.

На думку позивачки, сплативши на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 05.06.2025 аліменти у розмірі 186000,00 грн лише 16.06.2025, відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів, а тому з нього підлягає стягненню неустойка за прострочення сплати аліментів за 11 днів прострочення у розмірі, визначеному статтею 196 Сімейного кодексу України.

Згідно розрахунку позивачки розмір неустойки за кожен день прострочення становить 1%, що дорівнює 1859,50 грн, відтак за 11 днів прострочення (з 05 червня 2025 року по 16 червня 2025 року включно) сума неустойки становить 20454,50 грн.

Суд вважає таку позицію позивачки помилково з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов`язки батьків закріплені у частині 2 статті 51 Конституції України.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, майновий стан платника аліментів враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За приписами частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

У ході розгляду справи судом було встановлено, що у період оскарження рішення Липоводолинського районного суду Сумської області в апеляційному порядку відповідач окрім обов`язкового місячного платежу за аліментами у порядку статті 430 ЦПК України продовжував сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 10000,00 грн щомісяця. Постановою Сумського апеляційного суду від 05.06.2025 не було визначено точної суми заборгованості відповідача по сплаті аліментів, а лише змінено розмір аліментних платежів, визначений судом першої інстанції.

Відтак враховуючи, що аліменти є періодичними платежами, які мають бути сплачені їх одержувачу щомісяця, відповідач сплачував позивачці аліменти у розмірі, визначеному судом першої інстанції та здійснив протягом 11 днів з моменту ухвалення постанови судом апеляційної інстанції повний розрахунок за аліментними платежами (при цьому як постанова суду апеляційної інстанції, так і повна сплата аліментів відбулась у червні 2025 року), позивачка не зверталась до органів державної виконавчої служби для примусового стягнення аліментів з відповідача, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було допущено прострочення зі сплати аліментів, а тому у позові належить відмовити з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 13.03.2026.

Суддя Ю. О. Зеря