Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №576/259/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 12 березня 2026 р.

Справа: №576/259/26

Суддя: Мазур С. А.

Справа № 576/259/26

Провадження № 2/576/359/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Горлинської Н.С.,

розглянувши у підготовчому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області (далі - відповідач), про визнання права на земельну частку (пай) як на спадкове майно, яка належала ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається із земельної частки, розміром 5,17 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Сопицької сільської ради Глухівського району) Сумської області, яка належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0053061, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державної адміністрацією членам САПТЗТ «Сопич» за № 61 від 18.06.1996. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв спадщину, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном, користувався її будинком, вів її господарство, обробляв город, який належав ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , немає. Однак, коли для оформлення своїх прав на спадкове майно позивач звернувся до нотаріуса, то йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право на земельну частку (пай), який було втрачено. За вказаних обставин позивач просить суд визнати за ним право на вищевказану земельну частку (пай).

У підготовче судове засідання позивач не з`явився, при цьому ним надіслано заяву про підтримання позовних вимог, та про розгляд справи без його участі.

Відповідач – Есманьська селищна рада Шосткинського району Сумської області у підготовче судове засідання свого представника не направила, при цьому нею подано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, зазначивши при цьому, що Есманьська селищна рада позовні вимоги ОСОБА_1 визнає.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сопич Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_2 у віці 75 років (а.с. 7).

З довідок, виданих виконкомом Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області 22.12.2021 за № 14-31/2563, вбачається, що останнє місце проживання ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , було: АДРЕСА_1 . На день смерті померла була зареєстрована одна. Заповіт від імені померлої Есманьською селищною радою Шосткинського району Сумської області (колишньою Сопицькою сільською радою) посвідчувався № 64 від 12.06.2002. До дня смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проживав разом за адресою: АДРЕСА_1 , вів господарство, обробляв город (фактично прийняв спадщину ОСОБА_2 ) (а.с. 8).

Згідно копії заповіту від 12.06.2002, за реєстром № 64, ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), до нотаріальної контори із заявою щодо прийняття спадщини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто не звертався, спадкова справа не заведена, заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався 12.06.2002, номер в реєстрі 64 (а.с. 13, 14).

Статтею 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

За правилами ст. 548, 549 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадщина визнається прийнятою якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Довідкою на усне звернення, приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Янковою Євгенією Олександрівною відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належало та залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності на спадкове майно (сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с. 11).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 „Про судову практику у справах про спадкування” при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно повідомлення Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.02.2022 за № 203/36-22, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0053061 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Сопич» за № 61 від 18.06.1996 на території Есманьської селищної ради (Сопицької сільської) ради Шосткинського (Глухівського) району Сумської області. Розмір земельної частки (паю) складав 5,17 умовних кадастрових гектар. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не отримувала (а.с. 10).

Таким чином судом встановлено, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 дійсно за життя згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0053061 належало право на земельну частку (пай), розміром 5,17 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Есманьської селищної (Сопицької сільської) ради Шосткинського (Глухівського) району Сумської області. Однак, вказаний сертифікат був втрачений, про що в газеті «Глухівщина» № 6 (2752) від 10 лютого 2022 року було опубліковане відповідне оголошення (а.с. 12), і відновити його в передбаченому законом поряду неможливо.

Через втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно, що складається з вищевказаної земельної частки (паю), який відновити в передбаченому законом поряду неможливо, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на прийняту спадщину в нотаріальній конторі.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0053061 належала земельна частка (пай), розміром 5,17 умовних кадастрових гектара, розташована на території Есманьської селищної (Сопицької сільської) ради Шосткинського (Глухівського) району Сумської області, а позивач є єдиним спадкоємцем даного майна за заповітом та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , так як у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступив в управління та володіння його спадковим майном, то за таких обставин суд вважає необхідним визнати за позивачем право власності на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 178, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 1216-1223, 1233-1236 ЦК України, ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай), розміром 5,17 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Есманьської селищної ради Шосткинського району (колишньої Сопицької сільської ради Глухівського району) Сумської області, яке належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0053061, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 226 від 31.05.1996, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ «Сопич» за № 61 від 18.06.1996.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур

Оригінал: reyestr.court.gov.ua