Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №503/139/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/139/26

Провадження № 1-кп/503/98/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162390000645 від 22 вересня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що ручні осколкові гранати Ф-1 та патрони калібру 7,62 мм є бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на подальше незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи заборону вільного обігу бойових припасів, в порушення "Положення про дозвільну систему", затвердженого Постановою Кабміну №576 від 12.10.1992 року, Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів, зброї основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року за № 622, Постанови Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 року з додатками "Про право власності на окремі види майна" зі змінами та доповненнями від 24.01.1995 року, діючи умисно, придбав у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці та в неустановлених слідством осіб три осколкові гранати Ф-1 та 48 патронів калібру 7,62 мм та надалі переніс і зберігав за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту за грошову винагороду.

В подальшому, в порушення вищезазначеного законодавства, ОСОБА_3 , 24.10.2025 о 12 годині 59 хвилин, реалізуючи протиправний умисел, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут боєприпасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища від продажу боєприпасів, заздалегідь домовився та перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_2 збув ОСОБА_8 , який виступав у якості оперативного покупця, за 13000 гривень три ручні осколкові гранати Ф-1, які являються вибуховими пристроями промислового виготовлення та належать до бойових припасів та 48 патронів калібру 7,62 мм, які являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї та призначені для стрільби з самозарядного карабіна конструкції Сімонова (СКС), з автоматів та ручних кулеметів конструкції Калашникова (АК, АКМ, АКМС, РПК, РПКС).

Крім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що ручні осколкові гранати Ф-1 є боєприпасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на подальше незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи заборону вільного обігу бойових припасів, в порушення "Положення про дозвільну систему", затвердженого Постановою Кабміну №576 від 12.10.1992 року, Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів, зброї основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року за № 622, Постанови Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992 року з додатками "Про право власності на окремі види майна" зі змінами та доповненнями від 24.01.1995 року, діючи умисно, придбав у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці та у неустановлених слідством осіб дві осколкові гранати Ф-1 та надалі переніс і зберігав їх за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту за грошову винагороду.

В подальшому, в порушення вищезазначеного законодавства, ОСОБА_3 , 18.11.2025 біля 20 години 30 хвилин, реалізуючи протиправний умисел, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконний збут боєприпасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку та покращення свого матеріального становища від продажу боєприпасів, заздалегідь домовився та перебуваючи на відкритій ділянці місцевості по АДРЕСА_3 , збув ОСОБА_8 , який виступав у якості оперативного покупця, за 8000 гривень дві ручні осколкові гранати Ф-1, які призначені для ураження живої сили противника під час оборонного бою і відноситься до бойових припасів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він приймав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку і там їм видавали боєприпаси, які він поклав у сумку щоб не валялись. У подальшому його перевели в іншу частину, а сумка з боєприпасами залишилась в Запоріжжі. Коли перевівся, попросив хлопців щоб вислали йому речі. Вважає, що вони не переглядали речей, які знаходились в сумці, а тому прислали сумку разом з боєприпасами. У подальшому познайомився з чоловіком, який повідомив що він рибак і йому потрібні гранати для того щоб глушити рибу. Спочатку не погоджувався на його пропозицію продати гранати, але через борги в магазинах прийняв його пропозицію. Погодився на це, оскільки після переведення до м. Кодима їх тривалий час не зараховували до штату військової частини та не виплачували грошового забезпечення. Свою вину визнає повністю, у вчиненому кається, просить суворо не карати.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які учасниками судового провадження не оспорюються. Судом з`ясовано правильне розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність та істинність їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 , які виразились у придбанні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.

Діючи у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 відповідно до висунутого йому обвинувачення, а тому він повинен нести відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 характеризується посередньо, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій та ряд військових нагород, одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Крім того при визначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, згідно з висновками якої виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства.

Приймаючи до уваги пом`якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини, відсутність обставин що обтяжують покарання, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, відомості про його особу та особисте ставлення до вчиненого, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_3 слід визначити міру покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.

Також суд, призначаючи покарання, враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, його щире бажання стати на шлях виправлення та продовжити військову службу, а тому зважаючи на ці обставини, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 16936 гривень 60 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Враховуючи, що ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу істотно знизилися, а також, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому вказаний запобіжний захід на особисте зобов`язання, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає негайному звільненню з під варти в залі суду.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України.

Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, у відповідності до ст. 76 КК України, обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Зміна прокримінального мислення".

Роз`яснити ОСОБА_3 , що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Зарахувати в строк відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 за період з 19 листопада 2025 року до 13 березня 2026 року відповідно до вимог ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 обраний запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, негайно звільнивши його з-під варти в залі суду та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживатиме без дозволу суду;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 16936 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 60 копійок.

Скасувати арешт, накладений на речові докази відповідно до ухвал слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області у даному кримінальному провадженні від 24 листопада 2025 року.

Речові докази: - мобільний телефон марки "Redmi Note 13" зеленуватого кольору ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 у чохлі чорного кольору, повернути власнику ОСОБА_3 ;

- грошові кошти у сумі 8020 грн, а саме купюри номіналом по 500 грн з серією та номером: ЗБ 3120534, ЄД 9103783, ВТ 876449, ЄМ 3355744, ЕТ 3443059, ЄС 2598216, АЛ 234472, МГ 8179889, АМ 2650673, ГВ 8591113, ЄБ 8411615, ЕЄ 1434125, ЛЗ 1265485, ЛЗ 1265484, ЄМ4157618, ЛЗ7257915 та купюру номіналом 20 грн з серією та номером ВУ1914983 передати до ГУНП в Одеській області;

- два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1 з маркуванням "386 - 25 - 1 Т", "386 -25 - 71 Т", а також, запал типу УЗРГМ з маркуванням та тавруванням "141 - 79 УЗРГМ -2" та запал з маркуванням та тавруванням "22- 70 УЗРГМ 349 -2" та на зворотній стороні спускового важелю "386 - 21- 71", знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1