Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №149/3164/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 12 березня 2026 р.

Справа: №149/3164/25

Суддя: Робак М. В.

Справа № 149/3164/25

Провадження №1-кп/149/74/26

Номер рядка звіту 197

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

13.03.2026 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025020210000389 від 01.09.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Летичів Летичівського району, Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, у червні місяця 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у Інтернет мережі за допомогою мобільного застосунку «Instagram» замовив кастет, який у липні місяці 2025 року отримав у відділенні поштового зв`язку «Нова Пошта» № 1 за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Сальниця, вул. Соборна, 40, за що розрахувався грошовими коштами у сумі 300 (триста) гривень, таким чином придбав кастет, який за своїм зовнішнім виглядом має ознаки холодної зброї. Після чого, ОСОБА_4 поклав кастет до нагрудної сумки, в якій в подальшому його і носив.

Усвідомлюючи, що зазначений предмет є холодною зброєю, а як наслідок розуміючи неправомірність своїх дій, ОСОБА_4 добровільно не здав зазначений кастет до правоохоронних органів та почав носити його при собі без передбаченого законом дозволу, в порушення пункту 21 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 за № 622 та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 за № 576.

Після чого, 01.09.2025 ОСОБА_4 вийшов до міста у своїх справах, взявши з собою нагрудну сумку, в якій знаходився кастет. В подальшому, о 17:45 ОСОБА_4 зупинено старшим інспектором СЮП ВВГ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , інспектором СЮП ВВГ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 та інспектором СЮП ВВГ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 у м. Хмільник Вінницької області по вул. Північна, 69А, навпроти будівлі колишнього комбікормового заводу, з метою перевірки документів та встановлення особи.

В ході довільної бесіди ОСОБА_4 на запитання працівників поліції про наявність при собі заборонених предметів, добровільно дістав з своєї сумки, яка знаходилася на ньому, кастет, який він носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/19189-ХЗ від 04.09.2025 установлено, що предмет, який був вилучений під час поверхневого огляду у ОСОБА_4 , являється контактною не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, виготовлений промисловим способом.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті, та повідомив, що дійсно в мережі інтернет замовив кастет для можливого самозахисту. Вподальшому при спілкуванні з працівниками поліції добровільно видав його.

Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції, у суду немає, сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів щодо нього, а також матеріалів, що стосуються речових доказів та витрат на проведення експертиз.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, його дії суд кваліфікує за 2 ст. 263 КК України як незаконне носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 67 КК України – відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 66 КК України – є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_4 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, в лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, злочин вчинив вперше, його ставлення до вчиненого, визнання вини, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, висновки досудової доповідді, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу, оскільки воно буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1500 (одна тисяча п"ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п"ять тисяч п"ятсот) гривень.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від03.09.2025 року - скасувати.

Речовий доказ - кастет, який поміщено до камери зберігання речових доказів Хмільницького РВП знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави понесені витрати на залучення експертів в сумі 1782,80 грн.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду з урахуванням ч. 2 ст. 394 КПК України через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Копії вироку в день проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua